У вирі мистецьких подій

       Крим –  скарбниця історії, джерело творчості та наснаги для багатьох митців,  оаза життєдайної енергії,  місце надії та зцілення, райський куточок на березі Чорного моря для родин із дітьми, український півострів кохання...      Сім років тому Крим перетворився на поле бою за історичну справедливість, за долю роз’єднаних українських родин та кримськотатарської нації.  Сьогодні окупований Російською Федерацією Крим болючою раною продовжує ятритися на тілі української держави.      Останнім часом питання Криму дещо загубилося в інформаційному просторі, та Російська Федерація не припиняє пхати свої потворні мацаки до всього українського з метою викорінити українську мову, українську культуру, українську правду.      Сьогодні дипломатична ініціатива України «Кримська платформа» покликана стати міжнародним координаційним механізмом для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова.      Перша заступниця міністра закордонних

        Ярослав Мудрий, Анна Київська, Тарас Шевченко, Семен Гулак-Артемовський, Тодось Осьмачка, Василь Симоненко.... 24 березня 2021 року скарбничка видатних українських постатей, державотворців, втілених у Черкаському Театрі Шевченка, збагатилася Лесею Українкою. До 150-ї річниці від дня народження української поетки, письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки, відчайдушної патріотки режисер Павло Гончаров здійснив свою давню мрію – поставив виставу-притчу «ЛесЯ Українка» на сцені академічного театру.     У мить, коли гасне світло і залу огортає темрява, у яскравому промені з’являється Леся Українка, поволі крокуючи залою і ведучи   інтимний діалог чи то з власним сумлінням, чи з внутрішніми демонами, чи зі своїм чоловічим «Я», чи, може, з Господом Богом. Мимоволі глядачі стають свідками оголення душі Лариси Косач-Квітки, душі жінки, яка втомилася від одвічної боротьби, жінки, яка прагне любові, жінки, яка готова до сповіді... Ця сакральна розмова стає порталом

      Чуттєвий, інтимний, літературно-поетичний вечір до 150-го дня народження Лариси Косач-Квітки, відомої світу на ймення Леся Українка, влаштував Черкаський Театр Шевченка в атмосферному залі Данила Нарбута Черкаського Художнього музею.    Актори театру: Олена Ластівка, Тетяна Крижанівська, Тетяна Гребень, Анастасія Бринько, Катерина Олейнікова, Микола Зайнчківський та Павло Гончаров разом із глядачами крок за кроком проходили Лесиними життєвими і творчими стежками - від народження до останнього подиху.      Магічним мереживом у біографічні полотна Лесі актори майстерно вплітали візерунки її творчості, поетичні присвяти рідним - « Надія » , втраченим ілюзіям - « До мого фортепіано » , коханим - « Не жаль мені »  та « Я не кохаю тебе » , стосункам музи та поета - « Музині химери », жіночій долі - « Жіночий портрет » ...      Максим Славінський ,   Н естор Гамбарашвілі , Климент Квітк а , Сергій Мержинський.... Ці чоловіки посідали особливе місце у житті Лесі Українки, запалюючи в ї

                17 листопада у Черкасах відбувся допрем ’ єрний показ військової драми «Мати Апостолів» режисера Зази Буадзе, відомого прихильникам українського кіно за фільмами «Червоний» та «Позивний Бандерас». Презентувати стрічку, яка побачила світ завдяки підтримці Міністерства культури України, до обласного центру завітали кінопродюсер Дмитро Овечкін , який, до речі, уродженець Черкас, та виконавиця однієї з ролей у фільмі, актриса Світлана Осипенко .            –        Ніколи не думав, що мені випаде честь приїхати в рідні Черкаси і презентувати своїм землякам фільм, у який ми з командою вдихнули стільки сил та любові,   – зазначив перед показом стрічки продюсер Дмитро Овечкін . – Для мене дуже важливо, щоб мої земляки черкащани побачили ту глибину, ті смисли, ті сенси, які ми вкладали, розгледіли у фільмі потенціал. Не все є таким, як здається: біле не завжди біле, а чорне не завжди чорне. У житті є багато напівтонів та чимало прихованих сенсів. У цьому фільмі на прикладі