У вирі мистецьких подій

  Наприкінці лютого прем'єрні покази травестії-бурлеск « Енеїда » режисера Станіслава Садаклієва у Черкаському театрі Шевченка потішили аншлагами творців вистави та спонукали багатьох глядачів взяти до рук однойменну поему Івана Котляревського, аби переконатися в актуальності твору, написаного майже дві сотні років тому. Саме для того, аби осягнути феномен безсмертної «Енеїди», зрозуміти сенси, які заклав у свою постановку режисер, дізнатися секрети створення унікальних костюмів та поспілкуватися про театральне закулісся, напередодні чергових показів вистави артпростір Morris Space влаштував мистецьку зустріч із головним режисером Черкаського театру Шевченка Станіславом Садаклієвим, яку модерувала артдиректорка Morris Space, художниця з костюмів « Енеїди » Ася Козіна. На початку події модераторка запропонувала екскурс у минуле, згадуючи Вергілія і його однойменну епічну поему, написану між 29 та 19 роками до нашої ери, яка набула неабиякої популярності, увійшовши у світову культу...

               Черкаси стали першим містом, куди після Львова та Києва досягла театральна "Пітьма", породжена бестселером Ілларіона Павлюка. Знайомлячись із відгуками людей, які вже переглянули виставу режисера Максима Голенка "Я бачу, вас цікавить пітьма", створену в копродукції незалежного Дикого Театру та На ціонального театру імені Марії Заньковецької , склалося враження, що осягнення сенсу постановки підвладне лиш тим, хто прочитав однойменну книгу Ілларіона Павлюка.  Тож, отримавши запрошення на виставу, я кинулася на пошуки книги і до глядацької зали я зайшла встигнувши, з суто об'єктивних причин,  перегорнути лише першу сотню сторінок. Цей невеликий відрізок літературної мандрівки "пітьмою" магічним чином відкрив портал до осягнення театрального дійства, яке поглинуло все моє єство, і я підсвідомо благала, щоб "пітьма" Мельпомени якомога довше не розвіювалася… Не для порівняння, а для розуміння, зауважу, що я обожнюю режисе...

У вересні Черкаський академічний обласний театр ляльок розпочав свій 60-ий сезон, продовжуючи дарувати маленьким відвідувачам та їхнім рідним радісні зустрічі з казковими героями, втіху від сили добра, яке неодмінно перемагає, та яскраві враження, що надовго закарбуються у дитячій пам'яті.  Особливих барв ювілейному сезону додав Фестиваль театрів ляльок «Мереживо казкове», який, попри війну та виклики буремного сьогодення, вже увосьме згуртував у Черкасах лялькарів із різних куточків України, аби не лише поділитися своєю творчістю з черкаськими глядачами, а й підтримати одне одного, надихнути, вселити віру у краще. Власне, саме з метою об'єднати колег та театральні колективи й ініціювала фестиваль очільниця Черкаського театру ляльок Любов Величко ще понад 15 років тому.  – Я обійняла посаду директора Черкаського театру ляльок у 2003 році і згодом помітила, що між керівниками театрів ляльок майже немає спілкування, окрім гастрольної діяльності. Мені хотілося розворушити колег, ...