Публікації

Показано дописи з 2024

«Невже ви не знаєте, що гратися з вогнем небезпечно?», – «Фрекен Жюлі» у Черкаському театрі Шевченка

Зображення
Після театрального успіху абсурдистських «Носорогів» Ежена Йонеско та видовищного Шекспірівського Макбета головний режисер Черкаського театру Шевченка Станіслав Садаклієв взявся за сценічне втілення натуралістичної драми шведського драматурга Августа Стріндберґа «Фрекен Жюлі». Попри те, що п'єса була написана у 1888 році та зазнала деяких змін, продиктованих тогочасною цензурою, вже понад сто років вона не сходить зі світових театральних підмостків та не втрачає привабливості для кінотворців.  Певно, недарма американський драматург Юджин О'Ніл зазначав, що Стріндберґ «досі зостається найсучаснішим із сучасників, найвидатнішим тлумачем театру характерних духовних конфліктів, що складають драму – криваву драму – нашого теперішнього життя».  За словами Станіслава Садаклієва, саме  одвічні конфлікти, якими наскрізь пронизаний твір драматурга ХІХ століття, спонукали сучасного режисера  поділитися з нинішніми глядачами своїм баченням історії. – «Фрекен Жюлі» – насамперед, про людину,

Музичний мультитрековий «Мультипотяг» приїздив у Черкаси

Зображення
         17 квітня 2024 року на Черкаський залізничний вокзал прибув незвичайний поїзд – «Мультипотяг» із творчою командою, захопленою ідеєю продемонструвати світу, що українським музикантам до снаги в обмежених умовах із обмеженим часом створити якісний музичний продукт. Унікальний мистецький проєкт «Мультитрек», що вперше вийшов на ютуб-каналі у грудні 2023 року, нині  трансформувався у реаліті-шоу «Мультипотяг», надавши учасникам можливість мандрувати Україною та знімати кліпи на створені у купе потяга треки, залучаючи місцевих жителів до творчого процесу. Учасниками другого випуску «Мультипотягу» стали Настя Гонцул, Козак Сіромаха і Давид Голубенко, які, за умовами проєкту, ступивши на Черкаську землю, мали впродовж обмеженого часу створити відеокліпи на написані у дорозі пісні.  Відповідно до результатів першого конкурсу Настя Гонцул із продюсерками Дашею Кубік та Дашею Майоровою взялися за знімання кліпу з бюджетом 70 000 гривень; Golubenko з Алєксєєвим і Владом Булавою отримали

Фронтмен «Kozak System» Іван Леньо: «Ми живі доти, допоки боремося»

Зображення
Український музичний гурт «Kozak System» з 259-им благодійним концертом завітав на «Родинну колиску для захисників» – подію, яку організували ТОВ НВФ «Урожай» спільно з Благодійним фондом «МХП Громаді» для українських воїнів, ветеранів та їхніх родин на території мистецького фестивалю «Крутий Заміс» у селі Мельники на Чигиринщині 24 травня 2024 року. – Сьогодні ми граємо 259-ий благодійний концерт для українців. Іноді ціна квитка є бар'єром, а  завдяки нашим друзям і партнерам з першого дня повномасштабного вторгнення «МХП – громаді» ми можемо їхати до людей безкоштовно. Такі заходи, як цей, неймовірно важливі, адже я вважаю, що психологічний стан в тилу абсолютно рівноцінний тому стану, в якому сьогодні воїни в зоні бойових дій навалюють по ворогу. Справа в тому, що це дві сторони однієї і тієї самої медалі – якщо тил буде забезпечувати передову, то передова буде ефективною; якщо передова буде усвідомлювати і відчувати, що за їхніми спинами бардак, що за їхніми спинами зневіра, за

«Родинна колиска для захисників» об'єднала військових, ветеранів та їхні родини у серці Холодного Яру

Зображення
         24 травня 2024 року вже вдруге ініціатива «Родинна колиска для захисників» згуртувала українських воїнів, ветеранів та їхні родини на території мистецького фестивалю «Крутий Заміс» у самому серці Холодного Яру – у селі Мельники на Чигиринщині задля емоційного перезавантаження та психологічного відновлення. – Спільно з благодійним фондом «МХП – Громаді» у межах програми реінтеграції та реадаптації захисників «МХП Поруч» та ГО «Патріоти рідного краю – Україна»  ми прагнемо об'єднати родини, хочемо, щоб наші військові в родинах були щасливі. Я розумію, що є душевні болі й фізичні травми, але я хотів би, щоб учасники події хоча б на певний час відволіклися від того, що болить, – зазначив ініціатор «Родинної колиски для захисників», директор ТОВ «НВФ «Урожай» Олександр Воскобойнік , додавши, що у планах  організовувати такі заходи не лише на Черкащині, а й по всій Україні.  Цього дня кілька сотень військовослужбовців та ветеранів війни мали нагоду  разом із родинами взяти учас

Холодний Яр дивує різнобарв'ям: поле півоній квітне у Мельниках

Зображення
     Яскраве поле півоній додає барв Холодноярському пейзажу у селі Мельники, на Чигиринщині. Ідею засновника мистецького фестивалю «Крутий Заміс» та голови ГО «Патріоти рідного краю» Юрія Романчі уквітчати пагорби Холодного Яру півоніями у 2018 році підтримав директор ТОВ «НВФ «Урожай» Олександр Воскобойнік.      – Я охоче підтримав ініціативу Юрія Романчі доповнити Холодноярську красу квітом півоній, і сьогодні ми вже висадили дві з половиною тисячі цих яскравих квітів. Таку красу ми створюємо не лише для Черкащини, а й для того, щоб сюди приїздили люди як з України, так і з-за кордону після завершення війни, – зазначив Олександр Воскобойнік.      Наразі у Яру налічується 6 сортів півоній: деякі вже відцвіли, є й такі які квітуватимуть пізніше. Щороку люди з усієї України доєднуються до висадки півоній.     – Сюди приїздили люди зі Львова, Франківська, Харкова, Дніпра, інших міст, і кожен привозив півонію зі свого краю, а хто не привозив, просив розсаду у місцевих, аби все ж власно

«Буде тобі, враже, так, як відьма скаже»: Херсонський театр Куліша розповів черкасцям про окупацію

Зображення
            11 квітня 2024 року Херсонський театр імені Миколи Куліша представив у Черкасах моновиставу Сергія Павлюка «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже» за п'єсою Олени Маляренко. Херсонська журналістка, письменниця Олена Малеренко, перебуваючи в окупації, фіксувала події, життєві історії поневоленого міста, які знайшли відображення у низці її поезій та новел. Ці оповіді й лягли в основу п'єси «Протитанкова відьма», яку авторка написала на прохання генерального директора Херсонського театру імені Миколи Куліша Олександра Книги.  – Вирвавшись з окупації, я кілька місяців жив у Львові і продовжував слідкувати за тим, що відбувається у рідному Херсоні. Тоді я побачив ці новели про пригоди жінки в окупації, у яких письменниця стібеться з орків. Пізніше ми познайомилися з Оленою, і я запропонував їй написати п'єсу. Це реальна історія всього того, що відбувалося в Херсоні: спочатку захоплення, потім затоплення, випробування вогнем, водою. Героїня п'єси, коли відійшла в