У вирі мистецьких подій

            11 квітня 2024 року Херсонський театр імені Миколи Куліша представив у Черкасах моновиставу Сергія Павлюка «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже» за п'єсою Олени Маляренко. Херсонська журналістка, письменниця Олена Малеренко, перебуваючи в окупації, фіксувала події, життєві історії поневоленого міста, які знайшли відображення у низці її поезій та новел. Ці оповіді й лягли в основу п'єси «Протитанкова відьма», яку авторка написала на прохання генерального директора Херсонського театру імені Миколи Куліша Олександра Книги.  – Вирвавшись з окупації, я кілька місяців жив у Львові і продовжував слідкувати за тим, що відбувається у рідному Херсоні. Тоді я побачив ці новели про пригоди жінки в окупації, у яких письменниця стібеться з орків. Пізніше ми познайомилися з Оленою, і я запропонував їй написати п'єсу. Це реальна історія всього того, що відбувалося в Херсоні: спочатку захоплення, потім затоплення, випробування вогнем, водою. Героїня п'єси, коли відійшла в

            Попри те, що офіційний туристичний сезон у Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура» розпочнеться навесні, 2 лютого 2024 року музей Трипільської культури у Легедзиному зустрічав відвідувачів із нагоди відкриття оновленої вхідної групи закладу.       – Близько двадцяти років тому приміщення фельдшерсько-акушерського пункту ми почали перетворювати на музей, а сьогодні зібралися на відкриття вхідної групи. Це один із етапів нашого тернистого шляху до майбутнього європейського музею, – зазначив, вітаючи гостей, директор Державного історико-культурного заповідника «‎Трипільська культура» Владислав Чабанюк .      За словами очільника заповідника, в районі історичної Уманщини сконцентровано біля 20 трипільських поселень, які вважаються найбільшими поселеннями ранньо-землеробського світу. Заповідник виник на місці наймасштабнішого з них, що знаходилося між селами Легедзине і Тальянки й мало площу більше ніж 450 га та досліджується вже понад 40 років. Інші

  Наразі у Черкаському театрі Шевченка проходять фінальні репетиції перед прем'єрним показом нової роботи головного режисера Станіслава Садаклієва «Макбет» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра.  За словами режисера-постановника, у п'єсах Шекспіра порушуються ті проблеми, які є актуальними й для сьогодення, саме тому питання вибору матеріалу не поставало. – Направду, я здивований, що можна так глибоко і точно прописувати драматургію, попри те, що це було 400 років тому. «Макбет» – моя улюблена п'єса Шекспіра, у ній на поверхні лежить жадоба влади, але суть у тому, як в системі влади відбуваються різні метаморфози з людьми. Ця тема мені цікава, оскільки вона стосується не лише влади в понятті державного рівня, а й того, як влада впливає на людей. Мені цікавіша Людина і те, що з нею відбувається у цій  системі – людина, яка отримує владу, і ті люди, які перебувають в ній – що з ними стається, як вони приймають рішення, як вони вибирають свій шлях:  куди йти, за ким йти,