Публікації

Оновлення вхідної групи музею Трипільської культури в Легедзиному – один із етапів тернистого шляху до майбутнього європейського музею

Зображення
            Попри те, що офіційний туристичний сезон у Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура» розпочнеться навесні, 2 лютого 2024 року музей Трипільської культури у Легедзиному зустрічав відвідувачів із нагоди відкриття оновленої вхідної групи закладу.       – Близько двадцяти років тому приміщення фельдшерсько-акушерського пункту ми почали перетворювати на музей, а сьогодні зібралися на відкриття вхідної групи. Це один із етапів нашого тернистого шляху до майбутнього європейського музею, – зазначив, вітаючи гостей, директор Державного історико-культурного заповідника «‎Трипільська культура» Владислав Чабанюк .      За словами очільника заповідника, в районі історичної Уманщини сконцентровано біля 20 трипільських поселень, які вважаються найбільшими поселеннями ранньо-землеробського світу. Заповідник виник на місці наймасштабнішого з них, що знаходилося між селами Легедзине і Тальянки й мало площу більше ніж 450 га та досліджується вже понад 40 років. Інші

«Якщо хоча б одна людина зробить правильні висновки, значить, наша робота не даремна», – Черкаський театр Шевченка запрошує на прем'єру «Макбета»

Зображення
  Наразі у Черкаському театрі Шевченка проходять фінальні репетиції перед прем'єрним показом нової роботи головного режисера Станіслава Садаклієва «Макбет» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра.  За словами режисера-постановника, у п'єсах Шекспіра порушуються ті проблеми, які є актуальними й для сьогодення, саме тому питання вибору матеріалу не поставало. – Направду, я здивований, що можна так глибоко і точно прописувати драматургію, попри те, що це було 400 років тому. «Макбет» – моя улюблена п'єса Шекспіра, у ній на поверхні лежить жадоба влади, але суть у тому, як в системі влади відбуваються різні метаморфози з людьми. Ця тема мені цікава, оскільки вона стосується не лише влади в понятті державного рівня, а й того, як влада впливає на людей. Мені цікавіша Людина і те, що з нею відбувається у цій  системі – людина, яка отримує владу, і ті люди, які перебувають в ній – що з ними стається, як вони приймають рішення, як вони вибирають свій шлях:  куди йти, за ким йти,

«Драма-спринт» – шлях сучасної драматургії до українських театрів

Зображення
Фото Євгена Педіна        15 – 17 грудня 2023 року мистецька ініціатива «Драма-спринт» вдруге об'єднала театральну спільноту України у столичному Театрі Драматургів. Цьогоріч упродовж трьох днів у форматі зрежисованих акторських читань відбувалася презентація драматургічної збірки «Драма Панорама 2023», до якої увійшли десять п'єс-переможниць трьох національних та двох міжнародних драматургічних конкурсів: «Драма.UA», «Тиждень актуальної п’єси», «Липневий мед», «Aurora» (Польща) та «Reboot Festival» (Велика Британія).         – У цьому році ми видали, на мій погляд, унікальну книгу – Антологію сучасної драматургії – це п'єси переможниці драматургічних конкурсів 2023 року. Насправді такого ще ніхто не робив, хоча, я думаю, що давно вже пора. Ми зробили це вперше, і я дуже сподіваюся, що ця збірка стане щорічною. Ми хотіли повернути драматургію у літературне поле, бо вона з нього виключена, її мало видають, її майже не читають. Після столиці, ми плануємо презентації цієї книг

Одеса – синьо-жовта перлина на березі Чорного моря

Зображення
     У кожного, хто хоча б раз побував у Одесі, залишилися свої спогади, враження та асоціації про чорноморську перлину. У часи мого студентства залізничний вокзал зустрічав гостей міста відомою піснею Леоніда Утьосова, Привоз вражав особливим одеським колоритом, Дерибасівська гомоніла туристичним різномов'ям,  Аркадія паморочила голову шиком і блиском безтурботного приморського життя, –  і все це у супроводі самобутньої одеської говірки та в атмосфері унікального одеського гумору без натяку на україномовність.         Нині, у другий рік повномасштабного вторгнення, огорнуте синьо-жовтими прапорами місто-герой гоїть численні рани, завдані російськими агресорами, та завзято намагається позбутися рудиментів «руского міра», гучно заявляючи про свою українськість не лише у візуальному контексті, що неможливо не помітити, а й в багатьох інших аспектах.      – Така кількість синьо-жовтих прапорів з'явилася після повномасштабного вторгнення. Здебільшого, у центральній частині міста пр