У вирі мистецьких подій

         12 березня 2025 року легендарний Харківський «Березіль» представив черкасцям та гостям міста виставу-сон «Шевченко 2.0» – сценічне втілення ідеї академіка НАН України Бориса Гриньова режисером Олександром Ковшуном та драматургом Дмитром Терновим за підтримки Стабілізаційного фонду культури та освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. Певний символізм вбачається у тому, що саме на батьківщині Великого Кобзаря відбувся другий прем'єрний показ вистави, адже у прифронтовому Харкові на закритий допрем'єрний перегляд 7 липня 2024 року потрапило обмежене коло театролюбів. – Ця вистава почала свій творчий шлях із Національного театру імені Івана Франка в Києві, тому сьогодні у нас офіційно друга прем'єра. Ви не можете собі уявити, які ми щасливі, що зараз знаходимось на великій сцені Театру! Можливо, ви знаєте, що в Харкові нам доводиться грати в різних приміщеннях, які називаються безпечними, тобто різні підземелля, укрит...

               Різдво – час див, здійснення мрій, любові, віри у неймовірне, наснаги на творіння добра. Саме таке Різдво прагнули подарувати рівнянам та гостям творці Міжнародного різдвяного театрального фестивалю «Scrooge Fest». Минулоріч після аншлагової прем'єри україно-польської вистави для сімейного перегляду «Скрудж. Різдвяна історія» на сцені Рівненського драмтеатру за легендарною повістю Чарльза Дікенса «Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання з привидами» народилася ідея фестивалю, яка цього року 6 грудня, у День Святого Миколая та Збройних Сил України, сповістила про своє втілення святковим відкриттям «Скрудж Фесту». Хтось може сказати, що, коли у країні війна, то не час святкувати. Але, якщо зануритися в етимологію слова «свято» – від «світло», «святість», то все стає на свої місця, адже у християнській традиції святкувати – це не просто веселитись, а отримувати світло від Бога, очищуватись, освітлюватись.  То ж коли, ...

         Драмою «Лимерівна» за однойменною п'єсою Панаса Мирного у постановці заслуженого діяча мистецтв України Сергія Павлюка завершилися чотириденні гастролі Полтавського театру імені Миколи Гоголя у Черкасах. Саме «Лимерівна», після бурхливих оплесків, вигуків браво, щемливої промови майстрині режисерського курсу Сергія Павлюка Ніни Миколаївни Гусакової та завіси, не випустила глядачів зі своїх обіймів, за півтори години оповивши, як мотузкою, людську свідомість, зануривши, ніби в глину, у своєрідний транс… У виставу хитромудрим мереживом символів майстерно вплетені людські чесноти і пороки, щирість почуттів і жага наживи, злети мрій  і земне тяжіння реалій. «Лимерівна» порушує безліч питань, які в плині часу не втрачають своєї актуальності, тому ні костюми, ні сценографія, ні співи не відмежовують сучасників від сценічного дійства. Чи приведе традиційна українська толока, яка за звичаєм покликана згуртованою роботою упорядкувати обійстя, до ладу особис...

Після театрального успіху абсурдистських «Носорогів» Ежена Йонеско та видовищного Шекспірівського Макбета головний режисер Черкаського театру Шевченка Станіслав Садаклієв взявся за сценічне втілення натуралістичної драми шведського драматурга Августа Стріндберґа «Фрекен Жюлі». Попри те, що п'єса була написана у 1888 році та зазнала деяких змін, продиктованих тогочасною цензурою, вже понад сто років вона не сходить зі світових театральних підмостків та не втрачає привабливості для кінотворців.  Певно, недарма американський драматург Юджин О'Ніл зазначав, що Стріндберґ «досі зостається найсучаснішим із сучасників, найвидатнішим тлумачем театру характерних духовних конфліктів, що складають драму – криваву драму – нашого теперішнього життя».  За словами Станіслава Садаклієва, саме  одвічні конфлікти, якими наскрізь пронизаний твір драматурга ХІХ століття, спонукали сучасного режисера  поділитися з нинішніми глядачами своїм баченням історії. – «Фрекен Жюлі» – насамперед, ...

            11 квітня 2024 року Херсонський театр імені Миколи Куліша представив у Черкасах моновиставу Сергія Павлюка «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже» за п'єсою Олени Маляренко. Херсонська журналістка, письменниця Олена Малеренко, перебуваючи в окупації, фіксувала події, життєві історії поневоленого міста, які знайшли відображення у низці її поезій та новел. Ці оповіді й лягли в основу п'єси «Протитанкова відьма», яку авторка написала на прохання генерального директора Херсонського театру імені Миколи Куліша Олександра Книги.  – Вирвавшись з окупації, я кілька місяців жив у Львові і продовжував слідкувати за тим, що відбувається у рідному Херсоні. Тоді я побачив ці новели про пригоди жінки в окупації, у яких письменниця стібеться з орків. Пізніше ми познайомилися з Оленою, і я запропонував їй написати п'єсу. Це реальна історія всього того, що відбувалося в Херсоні: спочатку захоплення, потім затоплення, випробування вогнем, водою. Героїня...