Андрій Хливнюк: Музичний гурт - це коли вам разом класно

    У четвер, 12 жовтня, в Черкаському палаці культури «Дружба народів» у межах туру на підтримку нового міні-альбому «Голий Король» відгримів концерт відомого українського гурту «Бумбокс».

  Перед виступом фронтмен та «худрук» гурту черкасець Андрій Хливнюк зустрівся з журналістами, аби поділитися творчими планами  та думками на актуальні питання. 

  Про гастролі

«Концертний тур присвячений виходу ЕР «Голий Король» розпочався сьомого вересня в Чернівцях і охопить 16 міст України. Вже відбувся концерт у Польщі, будуть місця, де ми ще не були, -  це Португалія і одне нове для нас місто в Іспанії – Барселона. У програмі туру Америка і Канада, які для нас вже більш-менш звичний гастрольний майданчик. Загалом турне  триватиме аж до початку наступного року».

Про новий музичний альбом

 «Новий альбом придумав черкащанин. Плануємо реалізувати ще, можливо, дві-три ідеї на відео. Деякі з них стилістично сходяться з піснями цієї платівки. Швидше за все, буде відеоряд на пісню «Болєльщик» і на пісню «Сталеві квіти», яка неочікувано стала хітом цієї платівки.

Для мене особисто, музичний альбом – це щоденник. Ви ведете його в інстаграмі, або фейсбуці, а я веду музичний щоденник, у якому є слова. Такий щоденник я видаю, коли у мене накопичується певна кількість «музичних постів», які, на мою думку, тримаються купи. На жаль, є і неопубліковані сторінки, але їх небагато. Те, з чим переспав, а на ранок здається банальщиною, лягає в шухляду».

Про політику і музику

«Музику і політику, звичайно, слід розділяти. Будь-яка публічність – це вже політика. Коли Ви щось публікуєте, даєте інтерв’ю на камери, чи виступаєте перед аудиторією,  Ви вже ведете певну політику.

У жодному разі не слід нікому забороняти концерти. Просто з громадянами третіх країн, які порушують закони іншої країни, необхідно вчиняти згідно з чинним законодавством. Якщо хтось надумає  зайти до мене в хату без дозволу, то, мабуть,  він отримає від мене на горіхи і я можу викликати поліцію, щоб його арештували. Країна – це мій великий дім, і якщо ти сюди хочеш заїхати, ти маєш у мене спитати дозволу. Якщо ти без дозволу перетинаєш міжнародно визнані кордони моєї незалежної країни коли хочеш, тоді ти порушуєш Закон про державний кордон. І  у цей момент вступає в силу законодавство як міжнародне, так  і локальне українське, яке повинно діяти, бо закон у нас один для всіх. Не важливо, хто ти - актор, музикант, відомий, популярний  – ти проста людина, яка має паспорт, права  і обов'язки громадянина світу і своєї країни, тож повинен  дотримуватися законодавства.

Якщо людина України не порушує законів, то вона не злочинець, а те що у нас закон і мораль можуть розходитися, то це вже наша проблема, як громадян. Ми повинні тиснути на людей, яких ми обираємо, яким під силу щось змінити і зробити так, щоб наші закони не розходилися з мораллю».

Про Черкаси

 «Черкаси змінюються. З одного боку, я хотів би бувати тут частіше, але з іншого - класно, що Черкаси приїздять до мене. Можна хлопчика з Черкас вивезти, а от Черкаси з хлопчика нікуди не вивезеш».

Про стосунки з черкаськими музикантами

 «Фронтмен гурту «Мандариновий рай» Дмитро Червоний мій друг.  Ми підтримуємо зв’язки багато років, ще з кінця 90-х, з тих самих пір, коли потоваришували. Черкащани – це взагалі своєрідна спілка. Якщо черкащани знаходять один одного за межами міста, то вони намагаються або швидше надурити один одного, або вже товаришують, стають друзями нерозлийвода. Існує, як ми жартома називаємо, «черкаська діаспора» і в Києві, і закордоном. Черкаси – місто маленьке, на той час тут проживало 300 тисяч людей, і всі, хто займався музикою всіляко намагалися один одному допомогти. Всі один одного знали та знають і зараз».

Про свободу

«Або я не знаю свою ціну, або моя свобода не продається».

Про успіх

 «До «Бумбоксу» я працював з трьома-чотирма різними командами, кожна з яких була варта уваги слухача. Ми грали не заради успіху. Продюсування – для успіху, комерційна складова – для прибутків, але музичний гурт – не про успіх. Музичний гурт - про те, що разом вам класно і ви хочете щось записувати, просто грати,  вам цікаво бути разом на репетиціях і ви хочете поміж інших своїх справ, будь-яких, з успіхом чи без, зустрітися, взяти інструменти і грати разом. Ось про що взагалі музичний гурт, а потім вже або стається, або не стається певна кількість подій, яку можна назвати успіхом або не успіхом. До речі, нещодавно прочитав у фейсбуці, що успіх – це подорож від однієї невдачі до іншої з високо піднятою головою».