«Віброфон» Сергія Козаченка – мистецьке нагадування про життя серед вібрацій Всесвіту
На особливу подію друзі, колеги художника, поціновувачі його самобутнього таланту завітали з квітами, подарунками, щирими побажаннями та теплими привітаннями, адже напередодні відкриття, 5 вересня, Сергій Козаченко відзначив 60-річний ювілей.
– Двічі за тиждень нафарбувати брови заради одного чоловіка – це, мабуть, любов, – не стримувала емоцій під час вітальної промови арткураторка Наталія Вернидуб. – Хочеться, щоб такі приводи були якомога частіше, урочистіше, потужніше, веселіше, і щоб у нас усіх нарешті стався один великий головний привід для макіяжу і святкового вбрання!
Наталія Вернидуб зауважила, що до 60-річчя Сергія друзі-митці мріяли про змістовний каталог робіт художника, про велику ювілейну звітну виставку, оскільки кожна мистецька робота Козаченка самобутня і несе свій особливий сенс, який відлунює у серцях і душах глядачів.
– Сергій Козаченко ніколи не був революціонером, але завжди був дослідником і визначальником сенсів цього світу. Він міг вловити найменші вібрації простору, подій, людей – і все це фіксувати у власних творах. Кожна його робота – чи то мінімалістична, чи насичена об’єктами, образами чи абстрактними субстанціями – на зразок японської поезії завжди залишає місце для глядача та його світогляду, але непомітно спрямовує в заданому художником напрямку. Напевно, в цьому і криється безумовна любов глядача до його творів – глядач перебуває із художником в діалозі, глядач може додати своїх сенсів, асоціацій або висновків до пропонованого художником, – зауважує Наталія Вернидуб.
Попри всі виклики воєнного часу, Сергій Козаченко представив у мистецькому просторі художнього музею свої нові роботи, об'єднані ідеєю вібрацій всесвіту.
«Ми живемо серед вібрацій Всесвіту, кволого чи потужного фонового випромінювання, скупчення світів, у кожного з яких є свій пульс та своя нота чи акорд. Ця музика не є звуком у фізичному сенсі. Це вібрація більш глибинна і зчитується та декодується чи то розумом, чи то серцем. Кожен вигин матерії, кожна лінія та пляма має фоновий трек і специфічне звучання в душі. Ці абстрактні скетчі мають просту роль – нагадати, що ми живемо серед звучань, та самі є винятковою вібрацією цього Всесвіту», – такі слова художника про свої живописні роботи зазначені в анотації до експозиції «Віброфон».
– Сьогодні я взяв практично усі абстрактні речі, тому що я вважаю, що абстрактні роботи – це не тільки вільні спекуляції розуму, але й такий нефігуративний документ тонких станів, і його дуже складно підробити. Не зважайте на те, що на картині щось не схоже на людину, або щось не зовсім дерево, або геть потворне. Спробуйте цей стан перейняти – це як звук, тільки беззвучний, це як нота, або акорд, або якась увертюра, або хорал. Абстрактні речі мають дуже цікаву енергетику, і, якщо навчитися їх відчувати, працювати з ними, якщо ви отримаєте від цього ще й задоволення, то я буду просто щасливий, – звернувся до гостей Сергій Козаченко, заохотивши до глибинного занурення в безмежні простори його творінь.
Персональна виставка Сергія Козаченка «Віброфон» у Черкаському обласному художньому музеї діє до 7 жовтня 2023 року, тож встигніть відчути вібрації всесвіту і насолодитися ними!
Світлини Черкаського художнього музею
Публікації: Прочерк
Дякую! Як ти так точно все запам'ятала?
ВідповістиВидалити