У вирі мистецьких подій

     Черкаська художниця Ольга Курська від повномасштабного вторгнення намагається закарбувати на полотнах знакові події незламної боротьби українців. Поміж волонтерством, викладанням у художній школі, благодійними заходами та буденними справами мисткиня встигає вдихнути у свої роботи надію і віру у беззаперечну перемогу України. – Я пам'ятаю, що перші чотири дні я не дозволяла собі малювати, відчувала потребу кудись бігти, допомагати, робити щось активне: робити бандеросмузі, протитанкові їжаки, насипати пісок для укріплень. Це здавалося набагато важливішим, ніж малювати. Плетучи вдень маскувальні сітки, а вночі без перестанку гортаючи стрічку новин, десь день на п'ятий я вирішила почати малювати, аби не збожеволіти, аби кудись направити енергію, яка накопичувалася, – згадує Ольга Курська. Так з-під пензлика художниці, у перервах між плетінням сіток та кікімор, на одинадцятий день війни водночас з'явилися дві перші картини серії «Хроніки Перемоги», на яких родина Хом'

       Вже втретє ГО « Поклик Яру » влаштувала Зимовий похід імені Юрія Горліса-Горського, аби  вшанувати пам'ять воїна УНР, автора роману « Холодний Яр » ,  незламних героїв холодноярців,  повернутися до джерел української культури, історії та продемонструвати учасникам красу і силу Холодного Яру. Комендант події Нікіта Чевіров із позивним Лінгвіст не втомлюється оповідати історію потрапляння Юрія Горліса-Горського в Холодний Яр, коли 20-ти річний хорунжий з офіцерським званням Богданівського кінного полку імені Чорних Запорожців занедужав під час Першого зимового походу Армії УНР. Після того, як черниці Мотронинського монастиря поставили Юрія на ноги, він залишився в Холодному Яру та продовжив свою діяльність у статусі повстанця.        – Юрій Горліс-Горський дійсно йшов у Першому зимовому поході армії УНР, але жодної нагороди не отримав, адже наприкінці походу вже перебував у лавах холодноярців. Відтак, ми організовуємо цей зимовий похід, насамперед, з метою привернення уваги

                 Попри те, що два тижні поспіль погода ставала на заваді святу винограду, цієї суботи, 24 вересня, у серці Холодного Яру благочинна подія зібрала відвідувачів  не лише з Черкащини, а й з Києва, Кропивницького та інших міст України. Біля сторожової вежі, поруч із яром півоній, у селі Мельники гостей зустрічали троїсті музики та організатори у стилізованому вбранні, створюючи особливу атмосферу. – Цього дня хотілося оточити себе красою. Я люблю естетику,  відтак, аби додати родзинки нашій подій, було побажання, аби відвідувачі вбралися у старовинний одяг, – зазначив ідейний натхненник свята Артур Жуковський вбраний у костюм поміщика XVIII-XIX століття.  За задумом організаторів, на початку свята усі охочі могли доєднатися до колоритного ритуалу засівання жита традиційним способом як 1000 років тому біля яру півоній. – У Холодному Яру збирається все більше і більше людей, які близькі до традицій, які зберігають звичаї і передають наступним поколінням.  Сьогодні ми засіва

  Письменниця, перекладачка, громадська активістка Тамара Горіха Зерня презентувала свою другу книгу «Принцип втручання» на четвертому Черкаському книжковому фестивалі «Можна все навпаки». – «Принцип втручання» – це детектив, прекрасний жанр, на який ти можеш нанизати будь-яку тематику, будь-яку розповідь, будь-яку філософію, будь-який світогляд. Я не відмовила собі в задоволенні напакувати сюди ті речі і проблеми, які мені цікаві, важливі для мене, які мене турбують на нашому сучасному етапі, – зазначила на початку літературної зустрічі Тамара Горіха Зерня. «Принцип втручання» – взагалі перший детектив, який побачив світ у видавництві «Білка», і засновниця власної видавничої справи Ірина Білоцерковська не стримувала захвату від того, що у скарбничці її видавництва з’явився цей твір. –  Детектив –  це моя улюблена літературна форма, тому що в цей формат можна занурити будь-які соціальні активності, сенси, рефлексії, передачі інформації, емоції. Це універсальна форма, яка занурює чит