У вирі мистецьких подій

            11 квітня 2024 року Херсонський театр імені Миколи Куліша представив у Черкасах моновиставу Сергія Павлюка «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже» за п'єсою Олени Маляренко. Херсонська журналістка, письменниця Олена Малеренко, перебуваючи в окупації, фіксувала події, життєві історії поневоленого міста, які знайшли відображення у низці її поезій та новел. Ці оповіді й лягли в основу п'єси «Протитанкова відьма», яку авторка написала на прохання генерального директора Херсонського театру імені Миколи Куліша Олександра Книги.  – Вирвавшись з окупації, я кілька місяців жив у Львові і продовжував слідкувати за тим, що відбувається у рідному Херсоні. Тоді я побачив ці новели про пригоди жінки в окупації, у яких письменниця стібеться з орків. Пізніше ми познайомилися з Оленою, і я запропонував їй написати п'єсу. Це реальна історія всього того, що відбувалося в Херсоні: спочатку захоплення, потім затоплення, випробування вогнем, водою. Героїня п'єси, коли відійшла в

  Наразі у Черкаському театрі Шевченка проходять фінальні репетиції перед прем'єрним показом нової роботи головного режисера Станіслава Садаклієва «Макбет» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра.  За словами режисера-постановника, у п'єсах Шекспіра порушуються ті проблеми, які є актуальними й для сьогодення, саме тому питання вибору матеріалу не поставало. – Направду, я здивований, що можна так глибоко і точно прописувати драматургію, попри те, що це було 400 років тому. «Макбет» – моя улюблена п'єса Шекспіра, у ній на поверхні лежить жадоба влади, але суть у тому, як в системі влади відбуваються різні метаморфози з людьми. Ця тема мені цікава, оскільки вона стосується не лише влади в понятті державного рівня, а й того, як влада впливає на людей. Мені цікавіша Людина і те, що з нею відбувається у цій  системі – людина, яка отримує владу, і ті люди, які перебувають в ній – що з ними стається, як вони приймають рішення, як вони вибирають свій шлях:  куди йти, за ким йти,

Фото Євгена Педіна        15 – 17 грудня 2023 року мистецька ініціатива «Драма-спринт» вдруге об'єднала театральну спільноту України у столичному Театрі Драматургів. Цьогоріч упродовж трьох днів у форматі зрежисованих акторських читань відбувалася презентація драматургічної збірки «Драма Панорама 2023», до якої увійшли десять п'єс-переможниць трьох національних та двох міжнародних драматургічних конкурсів: «Драма.UA», «Тиждень актуальної п’єси», «Липневий мед», «Aurora» (Польща) та «Reboot Festival» (Велика Британія).         – У цьому році ми видали, на мій погляд, унікальну книгу – Антологію сучасної драматургії – це п'єси переможниці драматургічних конкурсів 2023 року. Насправді такого ще ніхто не робив, хоча, я думаю, що давно вже пора. Ми зробили це вперше, і я дуже сподіваюся, що ця збірка стане щорічною. Ми хотіли повернути драматургію у літературне поле, бо вона з нього виключена, її мало видають, її майже не читають. Після столиці, ми плануємо презентації цієї книг

     Херсонський театр імені Миколи Куліша у межах гастрольного туру за підтримки Українського культурного фонду показав у Черкасах документальну виставу про окупацію «Лишатися (не) можна...». Робота над постановкою розпочалася у вересні 2022 року, за місяць до звільнення Херсону. Тоді актори Херсонського театру, яким вдалося виїхати на підконтрольні Україні території, згуртувалися в Києві, аби втілити на сценічному майданчику п'єсу про опір херсонців.  – На кожній перерві між читками хтось розповідав свої історії… І ми зрозуміли, що наші історії настільки правдиві, настільки справжні, настільки невигадані, що набагато буде правильніше, сильніше і чесніше зараз розповідати саме ці історії, –  поділилася акторка Римма Зюбіна. Режисер-постановник  Євгеній Резніченко записав на диктофон 9 годин особистих історій, просякнутих сльозами та емоціями.  Режисерка Ксенія Швець разом із Євгенієм обробляли тексти, компонували, викидали зайве.  – В принципі, про кожного можна поставити окрему в

  20 червня 2023 року в художньому музеї панувала особлива атмосфера, адже вперше в Черкасах тут прозвучала остання опера Миколи Лисенка «Ноктюрн».    Для шанувальників оперного мистецтва творчу ідею втілили: авторка музично-педагогічної ініціативи «ГУЛАК-АРТ» Олександра Скічко зі студентами Черкаського музичного фахового коледжу імені Семена Гулака-Артемовського, заслужений діяч мистецтв України, режисер-постановник Сергій Архипчук, заслужений артист України Юрій Ільчук,  хореограф Ярослав Сухенко з вихованицями танцювальних колективів «Inside» та «Вікторія», концертмейстерка Лариса Снозова та вокалістка-консультантка Олена Лютаревич-Марченко за підтримки клубу меценатів «Друзі Опери».  Під чарівливі звуки фортепіано, у мариві мрій і фантастичних снів, на сцені жили, любили, страждали, оповідали свої історії: покоївка, вакханка, цвіркун із цвіркункою, дівчина з трояндою та її коханий офіцер.  Оперу-хвилинку «Ноктюрн» Микола Лисенко у 1912 році написав на лібрето своєї племінниці, донь