У вирі мистецьких подій

                 Вже понад сотню років п'єса Івана Франка «Украдене щастя», написана наприкінці ХІХ століття, знаходить втілення на театральних майданчиках України й за її межами, стає сюжетом екранізації. 23 серпня 2024 року режисер Сумського національного театру імені Михайла Щепкіна Дмитро Некрасов представив на розсуд театралів своє бачення одвічної боротьби за щастя крізь призму життя типового провінційного містечка Слобожанщини на межі століть – кінець 90-х - початок 2000-х.  За словами режисера-постановника, саме цей часовий період йому близький, адже дитячі та юнацькі роки, враження, емоції міцно закарбовуються у пам'яті. Дмитро Некрасов пропонує глядачам пуститися в півторагодинну мандрівку театральною машиною часу, аби стати свідками провінційної драми. Найперше, що впадає в око ще до початку розгортання драматичних подій, це продумана до дрібниць сценографія – на камерному сценічному майданчику відтворені кухня, вітальн...

         12 березня 2025 року легендарний Харківський «Березіль» представив черкасцям та гостям міста виставу-сон «Шевченко 2.0» – сценічне втілення ідеї академіка НАН України Бориса Гриньова режисером Олександром Ковшуном та драматургом Дмитром Терновим за підтримки Стабілізаційного фонду культури та освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. Певний символізм вбачається у тому, що саме на батьківщині Великого Кобзаря відбувся другий прем'єрний показ вистави, адже у прифронтовому Харкові на закритий допрем'єрний перегляд 7 липня 2024 року потрапило обмежене коло театролюбів. – Ця вистава почала свій творчий шлях із Національного театру імені Івана Франка в Києві, тому сьогодні у нас офіційно друга прем'єра. Ви не можете собі уявити, які ми щасливі, що зараз знаходимось на великій сцені Театру! Можливо, ви знаєте, що в Харкові нам доводиться грати в різних приміщеннях, які називаються безпечними, тобто різні підземелля, укрит...

             25 січня на мистецькій події «Заґратована твердь», у межах другого Міжнародного Фестивалю «Стус-Фест», Стусове слово наповнило незалежний артпростір Склад №5 у поетичному, музичному та театральному втіленні.      Черкаси вдруге доєдналися до всесвітньої події, що триває упродовж січня у різних куточках світу за ініціативи черкасця – театрального режисера, засновника ProEnglish Theatre та Театру Воєнних Дій, художнього керівника театральної спільноти DSP Алекса Боровенського.         Про сам проєкт і про його цьогорічні масштаби Алекс Боровенський особисто розповів, доєднавшись онлайн на початку зустрічі. За словами ідейного натхненника Стус Фесту, гасло нинішнього фестивалю – «Стус Скрізь», оскільки заплановано понад 50 подій у різних куточках світу за участі 20 країн на всіх 6 континентах, зокрема подія «Стус на крижаному континенті» вже відбулася на антарктичній станції «Академік Вернадський».   ...

               Різдво – час див, здійснення мрій, любові, віри у неймовірне, наснаги на творіння добра. Саме таке Різдво прагнули подарувати рівнянам та гостям творці Міжнародного різдвяного театрального фестивалю «Scrooge Fest». Минулоріч після аншлагової прем'єри україно-польської вистави для сімейного перегляду «Скрудж. Різдвяна історія» на сцені Рівненського драмтеатру за легендарною повістю Чарльза Дікенса «Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання з привидами» народилася ідея фестивалю, яка цього року 6 грудня, у День Святого Миколая та Збройних Сил України, сповістила про своє втілення святковим відкриттям «Скрудж Фесту». Хтось може сказати, що, коли у країні війна, то не час святкувати. Але, якщо зануритися в етимологію слова «свято» – від «світло», «святість», то все стає на свої місця, адже у християнській традиції святкувати – це не просто веселитись, а отримувати світло від Бога, очищуватись, освітлюватись.  То ж коли, ...

         Драмою «Лимерівна» за однойменною п'єсою Панаса Мирного у постановці заслуженого діяча мистецтв України Сергія Павлюка завершилися чотириденні гастролі Полтавського театру імені Миколи Гоголя у Черкасах. Саме «Лимерівна», після бурхливих оплесків, вигуків браво, щемливої промови майстрині режисерського курсу Сергія Павлюка Ніни Миколаївни Гусакової та завіси, не випустила глядачів зі своїх обіймів, за півтори години оповивши, як мотузкою, людську свідомість, зануривши, ніби в глину, у своєрідний транс… У виставу хитромудрим мереживом символів майстерно вплетені людські чесноти і пороки, щирість почуттів і жага наживи, злети мрій  і земне тяжіння реалій. «Лимерівна» порушує безліч питань, які в плині часу не втрачають своєї актуальності, тому ні костюми, ні сценографія, ні співи не відмежовують сучасників від сценічного дійства. Чи приведе традиційна українська толока, яка за звичаєм покликана згуртованою роботою упорядкувати обійстя, до ладу особис...