Прем'єрою вистави «Мартин Боруля» театральна студія «Рампа» відзначила 180-річчя від дня народження Івана Карпенка-Карого

 

     29 вересня до 180-річчя від дня народження Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) театральна студія для людей з інвалідністю «Рампа» запрем'єрила у Черкаському театрі Шевченка виставу «Мартин Боруля» за однойменною повістю українського письменника, драматурга, одного з корифеїв українського побутового театру.

Після шаленого успіху інклюзивної вистави «Після перемоги» Станіслава Садаклієва, що згуртувала на сценічному майданчику учасників театральної студії «Рампа», ГО «Спілка батьків молоді з інвалідністю «Перспектива»» та вихованців Черкаського міського центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» у межах  проєкту «Митцем може стати кожен, хто хоче і має що сказати суспільству» за підтримки Українського культурного фонду та «Вертепного дійства», поставленого Олексієм Клименком й Олександром Кузьминим у 2024-му, подивитися нову роботу особливих акторів завітало керівництво області, міста, меценати, гості з Канівщини та Корсунь-Шевченківщини, містяни, друзі та рідні артистів.

    Режисер-постановник Олексій Клименко запропонував глядачам гротескну комедію з елементами абсурду, яка залишає тривкий післясмак, спонукаючи до роздумів, до пошуку відповідей на низку питань щодо життєвих цінностей і людських стосунків – втрати гідності чи збереження людяності, підлаштування до суспільних стандартів чи плекання самобутності, зазирання через паркан до сусіда чи примноження сімейного добробуту, занедужання від заздрощів чи здоров'я від любові. А самовіддана блискуча акторська гра людей з інвалідністю впевнено руйнує бар'єри та стирає соціальні межі, викликаючи щирі посмішки, захоплення та бурхливі оплески, адже головна ідея театрального дійства – щоб  глядач не звертав увагу на інвалідність, а бачив на сцені яскравих персонажів, які вміють жартувати, кохати, страждати, творити.
    – Минулоріч під час підготовки «Вертепного дійства» я знайомився з акторами, придивлявся до них, зауважував їхні можливості, відтак цей матеріал підбирав конкретно під людей, які задіяні у виставі. Актори театральної студії «Рампа» працюють не за фінансову винагороду, вони приходять на репетиції, бо їм це приносить величезне задоволення, – пояснив керівник театральної студії «Рампа», актор Черкаського театру Шевченка, режисер Олексій Клименко. 

Голова громадської організації «Перспектива», на базі якої діє театральна студія для людей з інвалідністю «Рампа», і актор Віталій Середенко повідомив, що у вересні театральній студії, яка починалася із зустрічей однодумців на квартирах, виповнюється 14 років, і за цей час від інсценівок та показу театралізованих уривків з різних творів вони виросли до повноцінних театральних постановок на великих сценічних майданчиках, брали участь у конкурсах і фестивалях, здобували визнання. 

– Для нас це грандіозний досвід, можливість самореалізації, навіть десь самому собі доказати, що ти можеш трошки більше, ніж від тебе чекає  оточення, – наголосив Віталій Середенко.

Зі свого боку виконавець ролі Мартина Борулі Андрій Граб, який доєднався до театральної студії два роки тому, розповів про особливості підготовки до вистави, зокрема, що під час репетицій актори поступово додавали свої фішки, особливості, нюанси. 

– Особисто мені не потрібно багато часу, аби вивчити роль, я швидко сприймаю інформацію на слух. Головне – спіймати думку, яку ти маєш доносити, розуміти, який сенс ти вкладаєш у слова.  Для мене роль Мартина Борулі – важлива. Певною мірою, я уособлюю себе в головному персонажі, певні життєві паралелі я проводив із ним у плані емоцій і почуттів. Це інший рівень, адже мої попередні ролі були здебільшого епізодичними, а сьогодні я вів виставу від початку й до кінця, – поділився Андрій Граб.

Після вистави представниця Урядового уповноваженого зі справ людей з інвалідністю в Черкаській області Наталія Капустян наголосила, що повна зала Черкаського театру Шевченка на прем'єрі «Мартина Борулі» – це ще одне яскраве підтвердження того, наскільки важливо відкривати сцену для людей з інвалідністю, адже культура має бути простором безбар’єрності, де кожен може відчути свою цінність і силу мистецтва.

– Інклюзивна вистава-комедія «Мартин Боруля» виявилася справжнім святом таланту й творчості. Артисти настільки ефектно й щиро проживали свої ролі, що глядачі відчували кожну емоцію разом із ними. Унікальна задумка — показати класику в інклюзивному форматі – довела, що мистецтво не має бар’єрів, а талант завжди знаходить шлях до серця, – висловила враження Наталія Капустян.

        «Мартин Боруля» – результат командної роботи артистів Черкаського театру Шевченка – режисера Олексія Клименка, помічника режисера – заслуженого артиста України Олександра Кузьмина, консультанта із пластики та сценічного руху Руслана Лисінського та асистентки режисера – Наталії Панекіної і неймовірних акторів театральної студії «Рампа».  

    Особлива мистецька подія знайшла втілення завдяки підтримці Благодійного фонду «МХП-Громаді», колективу Черкаського театру Шевченка та за сприяння Черкаської міської ради.

– Зараз я займаюся стратегуванням в громадах, і я бачу запит громад на інклюзивне суспільство, адже з кожним днем, з кожним роком людей з інвалідністю стає більше. Наш фонд підтримує активні спільноти, які показують, як вирішувати складні проблеми. Тому для нас було великою честю допомогти з пошиттям костюмів для постановки «Мартин Боруля», – зазначила голова Ради розвитку громад Благодійного фонду «МХП-Громаді» Тетяна Волочай.

Творці вистави «Мартин Боруля» застерігали, що від постановки не варто очікувати простої адаптації класики, адже їхня місія – мовою театрального мистецтва заявити про абсурдність стигматизації та навішування соціальних ярликів, привернувши увагу до одвічних людських цінностей – щирості, добра, справедливості, милосердя, краси, любові, свободи, праці, родини, батьківщини, свободи. 

Світлини Світлани Корабльової