Віталій Масненко: Розуміння автентичності нашого міста матиме вагомий вплив на молодше покоління, на бажання побудувати європейську спільноту, європейську державу

   

       Вже тривалий час точаться дискусії щодо повернення вулицям нашого міста їхніх історичних назв. На разі це питання знайшло як своїх прихильників, так і гострих критиків, які висловлюють свої думки, нерідко забуваючи про підґрунтя тематичної суперечки.

   

   Відтак, гріх не скористатися нагодою, аби поспілкуватися на цю тему з доктором історичних наук, професором кафедри історії України та етнології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, членом топонімічної комісії Віталієм Васильовичем Масненком. 

   – Топонімічна комісія виконує свою роботу, попри всі складнощі й негаразди, члени комісії безперервно працюють. Відповідно до закону, маємо отримати результати вже до кінця цього року, – запевняє Віталій Васильович. 

    Йдеться про чергову порцію перейменування черкаських вулиць, провулків, узвозів, власне, тих топографічних об'єктів, які ми маємо в місті. Передусім, хочеться зазначити, що ці перейменування не стосуються закону про декомунізацію, бо дехто почав вже критикувати ухвалені рішення й це призвело до певних непорозумінь. Рішення про перейменування вулиць розглядається вже давно, питання увійшли до топонімічної програми, піднімалися на громадських слуханнях, що відбувалися у минулому році. Черкаська громада частину пропозицій відхилила, а частину схвалила після тривалого обговорення. 

 

  Топонімічна комісія ставила за мету, насамперед, відновити історичні назви міста. Наприклад, вулиця Сєдова – Новопречистенська, Піонерська – Митницька, провулок Герцена – Хижняківський. Походження інших назв, пов’язане з тим, що в Черкасах існували певні топонімічні об’єкти, які зараз не представлені в назвах вулиць, але, вочевидь, заслуговують на увагу. Як приклад, вулиця Татинецька, колишня Чкалова. Татинець – це місто, скоріше укріплення, яке знаходилося на переправі через Дніпро. Давньоруські літописи фіксують, що десь у межах ХІ-початку ХІІ століття сама переправа називалася Татинець і, відповідно, містечко носило таку ж назву. 

      Вулиця Мініна і Пожарського стане Соснівською, аби закріпити всім нам відому назву мікрорайону Соснівка. Узвіз Клубний доцільно перейменувати на Острозький, бо саме він веде до колишнього Острогу, затопленої нижньої частини міста, розташованої навколо Черкаського Замку. Сьогодні це єдиний об’єкт, завдяки якому можна увічнити історичний черкаський мікротопонім. 

      Найбільшу дискусію, на разі, викликало перейменування вулиці Сєдова, не зважаючи на те, що під час громадських слухань особливих заперечень не звучало. «Більш глибинне розуміння своєї історії допомогло б уникнути суперечок та непорозумінь», - зауважує Віталій Масненко. На його думку, сама назва Новопречистенська, містить духовну складову, за якою стоять певні позитивні емоції та чиста аура. Тож, можливо, і жити на вулиці з такою назвою буде приємніше. 

   

   Що стосується побоювань черкасців щодо змін у документах, то нагальної необхідності терміново змінювати адресу чи реєстрацію немає. Поступово, за потреби, в особисті офіційні папери будуть вноситися зміни і в будь-якому випадку потрібен певний час для адаптації в процесі відновлення старих назв. Згадайте, хоча б, вулицю Смілянську. 

    Віталій Васильович вважає, що надзвичайно важливо для всіх міст зберегти історію для нащадків. 

    – У нас, на жаль, не збереглося багато історичних об'єктів, але маємо унікальну можливість закарбувати пам'ять у назвах, – зауважує доктор історичних наук. – Для Черкас притаманна ціла низка назв, яких не зустрінеш в інших містах, наприклад, назви вулиць Верхня Горова і Нижня Горова.

     Віталій Масненко впевнений, що коли ми сформуємо історичне ядро міста саме за рахунок цих назв, тоді ми зможемо показати, що ми не тільки виникли чи стали обласним центром у ХХ столітті та розвиваємося у ХХІ, ще ми маємо глибоке коріння, яке сягає доби середньовіччя, козацьких часів та інших періодів української історії. 

    Такі зміни дозволять Черкасам працювати на туристичну галузь, тому що виникає реальна проблема, коли місто не може показати своє справжнє обличчя. Це справить враження не лише на туриста, який приїжджає з іншого міста чи з-за меж України, а й на черкасців, оскільки розуміння автентичності нашого міста матиме вагомий вплив на молодше покоління, на бажання побудувати європейську спільноту, європейську державу.