«Казка про Коника» досягла Черкас


         

6 жовтня у кінотеатрі Україна зібралися черкаські шанувальники сучасного документального кіно на авторську презентацію документальної стрічки Дениса Страшного та Уляни Осовської «Казка про Коника».

Фільм про найвідомішого українця в Естонії, митця, керівника Центру української культури в Таллінні, монаха в миру, волонтера Анатолія Лютюка завдяки наполегливості місцевих активістів таки потрапив на черкаські екрани. Зустрітися з кінолюбами та презентувати стрічку, на створення якої пішло близько семи років, до Черкас приїхав режисер та оператор стрічки Денис Страшний.


 – Кожен показ для авторів особливий, тому що це – народження фільму, останнє народження, бажане. Спочатку фільм народжується в голові, далі на зйомці, на монтажі, але найголовніше народження – перед глядачами. Тому кожен раз приємно особисто презентувати, обговорювати, дивитися в очі однодумцям, з якими хочеться далі продовжувати свій шлях, – зазначив перед показом Денис Страшний.

Для авторів фільму Дениса Страшного та Уляни Осовської «Казка про Коника» особлива робота, адже їхньому з Уляною знайомству, яке згодом переросло у творчий тандем та у шлюб, пара завдячує Анатолію Лютюку.  У 2014 році Денис після поранення на Майдані потрапив на реабілітацію до Естонії, а Уляна на той час була волонтеркою, і, власне, завдяки добрим справам Анатолія, його надзвичайній місії, два всесвіти поєдналися, аби творити разом з любов'ю.  

– Ми з Уляною з 2014 року почали відвідувати Анатолія в Таллінні, того ж року він розпочав свою регулярну гуманітарну місію на Донбасі за підтримки Міністерства закордонних справ в Естонії. Нас дуже вразило прагнення Анатолія допомагати Україні, і ми стали потроху знімати, набирати матеріал, щоб, як мінімум, не втратити цей «дух допомоги». Це був з одного боку жахливий час, а з іншого –  дуже сильний період, коли українці по всьому світу згуртувалися і почали хто чим може допомагати Україні, вкладатися в неї.  Анатолій став для нас одним із тих прикладів, одним із тих мільйонів, які по всьому світу організувалися задля України,  – поділився ідеєю створення стрічки режисер.

В основу фільму покладена філософія Анатолія Лютка, який дав обітницю знаходити щось хороше у кожному дні, а кожен ранок монах в миру розпочинає з молитви за все живе. Змайстрований Анатолієм дерев'яний Коник, вірний супутник волонтера в його благодійних місіях на Донбас, став героєм фільму та героєм добрих історій про тварин в умовах війни, які збирає Анатолій. 



– Кінь – це суперсила людини. Без коня ти повільніший, ти менше можеш зробити. Насправді, цей образ давно з'явився у різних культурах, різних традиціях різних народів. Ми хотіли, щоб цей коник дерев'яний став провідником у дитячий світ, у світ казок, але щоб ці казки говорили про нашу сучасну ситуацію. Взагалі Коник – це символ волонтерства, символ безкорисної допомоги, – зауважив Денис Страшний. – Казка про Коника – історія про пошук доброти і позитиву попри будь-які труднощі і складнощі, про можливість бачити добро навіть у найскрутніших моментах.



Перегляд документального фільму «Казка про Коника» спонукав до цікавої тривалої дискусії черкасців із автором, під час якої звучали не лише запитання, а й враження, думки, слова подяки та навіть історії особистого знайомства та дружби з Анатолієм Лютюком. Принагідно, заслужена художниця України, майстриня народного мистецтва Олександра Теліженко поділилася спогадами про роки навчання Анатолія у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, про дружні стосунки, родинні відвідини, особливості характеру Анатолія Лютюка, його спраглість до мистецтва, до розвитку та допомоги іншим.


Публікації: Чесно, Прочерк



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Доця» – книга одночасно і про війну, і не про війну

Фестиваль «Холодний Яр-2021» запалив новий вогонь у серцях нескореної нації

Черкаський Театр Шевченка провів глядачів життєвими стежками Лесі Українки