Засновниці видавництва «Compás»: Ми виступаємо медіумами, щоб кожен мав можливість відчути голоси іншої країни

 



Сьогодні, коли для людей відкриті кордони і кожен може помандрувати у будь-яку країну світу, єдиним бар'єром для осягнення іншої культури, іншої свідомості залишається мова. Дві чарівні дівчини Анабель Рамірес та Марина Марчук взяли на себе відповідальну місію – відкривати українцям безмежний світ латиноамериканської культури через літературу. Анабель та Марина створили унікальне видавництво «Compás», яке наразі вже має у своїй скарбничці три першопереклади латиноамериканських авторів на українську мову. 

– Ми вивчали іспанську філологію в університеті, і, коли вивчали літературу, нам здавалося, що несправедливо по відношенню до української літератури, українського читача не мати українських перекладів латиноамериканської, іспанської літератури. Тож, ми вирішили відновити справедливість і рухатися у такому напрямку – перекладати і видавати, – одностайно говорять Анабель і Марина про ідею створення видавництва.

Насправді, офіційному дню народження видавництва «Compás», реєстрація якого датована вереснем 2018 року, передувала ціла низка подій, які стали поштовхом до прийняття важливого рішення.

Спочатку Анабель з Мариною занурилися у неймовірний світ латиноамериканської поезії і працювали над перекладами лірики. І чим більше заглиблювалися в поетичний світ, тим ясніше приходило усвідомлення незвіданих просторів латиноамериканської літератури, надбаннями якої дівчата загорілися поділитися з українцями. Волею долі в Українському Католицькому Університеті у Львові перекладачки потрапили на презентацію перекладів видатної мексиканської письменниці 17 сторіччя Хуани Інес де ла Крус, і саме ця подія надихнула на перші виважені кроки до заснування власної справи.

– Ми з Мариною сходимося до того, що тексти мають жити, тексти мають бути читаними. Тому, як засновниці видавництва «Compás», ми виступаємо медіумами, щоб кожен, хто хоче прочитати, відчути голоси іншої країни, мав цю можливість. На початку нашого шляху ми створили Маніфест, де прописали усі пункти, заради чого ми це робимо. І одним із пунктів було «багатоголосся». Ми переконані в тому, що кожен має право на те, щоб щось сказати, і кожен має право на те, щоб бути почутим. І так само з книжками, – зазначає Анабель Рамірес.

Наш підхід до літератури був трішки егоїстичний – ті книжки, які ми обирали для перекладу, насамперед, подобалися нам. Це автори, в яких ми буквально закохані. Для мене заняття видавництвом – це як прояв любові до автора, – додає Марина Марчук.

Звичайно, видавниці зауважують і літературні процеси, на які спираються під час вибору книг для перекладу, серед яких популяризація маловідомої в Україні латиноамериканської класики та сучасної літератури. Первістком видавництва стала книга «Дон Кажмурру» Жуакіна Марії Машаду де Асісса, яка, на перший погляд, здається класичною любовною історією про ревнощі та варто лише зануритися в оповідь і вже важко повірити, що  роман написаний у 1889 році. 

– Протягом усього роману автор майстерно тримає читача у стані невизначеності та запрошує вас самих скласти усі пазли і таким чином отримати свою унікальну фінальну картинку. Саме цей елемент постмодерності нас захопив. Тобто, ми розуміємо, що цей текст цікавий з точки зору просто тексту і він цікавий з точки зору літературознавчого процесу. Не мати цього тексту в Україні для нас певним чином стало криміналом, тому було необхідно про нього розказати, – наголошує Анабель.


    Попри те, що у виборі авторів для перекладу мовознавиці спираються на особисті смаки, які упродовж тривалого часу розвивала освіта, дівчата ретельно досліджують існуючі переклади та популярність сучасних авторів.   Усі книги видавництва  «Compás» – першопереклади на українську мову, які не мають навіть російськомовних аналогів. 

–  Зараз дуже мало перекладених текстів саме сучасних письменників, відтак, беручись за справу, ми спираємося на власні вподобання та на літературну критику країн Латинської Америки. У видавництві працює правило двох так, якщо ми обидві кажемо так тій чи іншій книзі, то починається робота над перекладом, – говорять видавниці.

Перекладачі видавництва «Compás»,  медіатори, які говорять з українськими читачами зрозумілою мовою, – це талановиті друзі, знайомі, які навчалися разом із дівчатами в університеті. Видавниці, принагідно, підкреслюють талант своїх перекладачів, бажання розвиватися та розвивати літературний процес в Україні, який, власне, без перекладачів, неможливий.  

– Мені здається, що філологічна освіта відкриває будь-які двері. Якщо ви не можете знайти роботу, це не означає, що ви не можете створити щось своє і розвивати це, запропонувати роботу іншим людям. Це саме те, що ми зробили з Анабель. Ми пишаємося тим, що ми об’єднуємо навколо себе фахівців з іспанської мови, перекладачів.  Ми працюємо з молодими, талановитими, амбітними людьми. Ми хочемо, щоб ця галузь розвивалася, ми відчуваємо відповідальність, і тому, ми не чекали, коли хтось інший створить таке видавництво, – з гордістю ділиться Марина Марчук.

Сьогодні видавництво «Compás» пропонує три романи для відчуття глибини, унікальності та краси літератури Латинської Америки: бразильський роман «Дон Кажмурру» Жуакіна Марії Машаду де Ассіса, «Розпутний птах ночі» Хоcе Доносо та «Ми забуття, яке настане»  Ектора Абада Фасіолінсе. 

Роман «Ми забуття, яке настане», де автор ділиться з читачем історією своєї родини на фоні трагічних подій у Колумбії 70-80-их років, отримав нагороду Книга року в номінації «Зарубіжна художня література» на Четвертому Черкаському книжковому фестивалі.


– Видавництво «Compás» працює для людей, які хочуть дослідити країни Латинської Америки і мають з чогось починати. Вони повинні починати з наших книжок.  Ми усвідомлюємо ризики, розуміємо, що наші автори для багатьох не відомі. Та це означає, що перед нами дуже велика робота, важливе завдання познайомити українських читачів з цими іменами.  Ми хочемо видати якомога більше книжок, які сподобаються якомога більшій кількості людей, і щоб ці книги резонували так, як нам, знаходили відгук у серцях, – наголошують на своїй місії Марина та Анабель.

Загалом, «Compás» іспанською означає ритм, а відтак, за ідеєю засновниць, книги видавництва мають відлунювати в такт серцям та світоглядам читачів. А якщо хтось прочитає назву видавництва з наголосом на першому складі «Компас»,  у значенні інструмента для навігації, теж не помилиться, адже залюблені в слово видавниці прагнуть, аби їхні книги слугували компасом для тих, хто хоче відкривати для себе безкраїй світ іноземної літератури.

Публікації: Нова Доба

Світлини зі сторінки Черкаського книжкового фестивалю та з просторів інтернету

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Доця» – книга одночасно і про війну, і не про війну

Фестиваль «Холодний Яр-2021» запалив новий вогонь у серцях нескореної нації

Черкаський Театр Шевченка провів глядачів життєвими стежками Лесі Українки