«Драма-спринт» – шлях сучасної драматургії до українських театрів


Фото Євгена Педіна
     
15 – 17 грудня 2023 року мистецька ініціатива «Драма-спринт» вдруге об'єднала театральну спільноту України у столичному Театрі Драматургів. Цьогоріч упродовж трьох днів у форматі зрежисованих акторських читань відбувалася презентація драматургічної збірки «Драма Панорама 2023», до якої увійшли десять п'єс-переможниць трьох національних та двох міжнародних драматургічних конкурсів: «Драма.UA», «Тиждень актуальної п’єси», «Липневий мед», «Aurora» (Польща) та «Reboot Festival» (Велика Британія).  

    – У цьому році ми видали, на мій погляд, унікальну книгу – Антологію сучасної драматургії – це п'єси переможниці драматургічних конкурсів 2023 року. Насправді такого ще ніхто не робив, хоча, я думаю, що давно вже пора. Ми зробили це вперше, і я дуже сподіваюся, що ця збірка стане щорічною. Ми хотіли повернути драматургію у літературне поле, бо вона з нього виключена, її мало видають, її майже не читають. Після столиці, ми плануємо презентації цієї книги у регіонах, – зазначив  ініціатор події, драматург і співзасновник Театру на Жуках Дмитро Терновий, закликавши зацікавлених до співпраці.

Фото Євгена Педіна

  Проєкт «Драма Панорама 2023» – результат самовідданої роботи численної згуртованої команди однодумців, поміж яких: співзасновник Театру на Жуках, драматург, журналіст Дмитро Терновий; засновниця порталу сучасної української драматургії Укрдрамахаб, драматургиня, письменниця Ірина Гарець; кураторка Лабораторії театрального перекладу, перекладачка, дослідниця, драматургиня Анна Галас; театрознавиця, театральна критикиня і менеджерка Анастасія Гайшенець.

    – Наша діяльність була спрямована на процеси інтегральні, тобто пов'язані з поєднанням дрібних ініціатив.  Ми побачили, що на драматургічному полі з'явилося дуже багато активних і талановитих гравців. І нам хотілося систематизувати, створити певні елементи, які б поєднували їх і стабілізували у пролонговану історію, яка б накопичувалася, розвивалася, переростала у традицію і досвід, – поділилася ідеєю створення драматургічної збірки театрознавиця Анастасія Гайшенець.

Фото Євгена Педіна

    За словами Анастасії, попередній проєкт електронної бібліотеки перекладів української драми (Ukrainian Drama Translations) виявився досить успішним і потрібним, тому команда активістів завзято взялася за реалізацію нової амбітної ініціативи, яка ставила за мету об'єднати переможців драматургічних конкурсів в одному проєкті для системного розповсюдження антологій сучасної драми серед українських театрів.

    – На жаль, багато українських театрів досі не обізнані у тому, що відбувається в українській драматургії, яка за останні два роки зробила величезний стрибок уперед і вже добре знана у світі, – констатувала театрознавиця.

    Зі свого боку співорганізаторка «Драма-спринту», драматургиня Ірина Гарець, зауважила, що вихід у світ збірки драматургічних текстів – це ще один спосіб довести, що драматургія є літературною, та підштовхнути видавців до видання такої літератури.

Фото Євгена Педіна

    Відповідно до результатів режисерського конкурсу десять режисерів та режисерок за досить короткий термін (близько двох тижнів) підготували акторські читання десяти п'єс з антології для презентації перед фаховою театральною авдиторією. Тексти режисерам дісталися шляхом випадкового вибору. Відтак на триденному «Драма-спринті» режисерка Валентина Ворожбіт (Єременко) представила п'єсу-переможницю конкурсу «Драма.UA» «Моє пекло» Оксани Савченко; режисер Іван Данілін – п'єсу «Стікери» Ігоря Носовського, що перемогла у конкурсі «Тиждень актуальної п’єси»; режисер Андрій Іванюк – «Молочайник» Оксани Гриценко переможниці «Липневого меду»; режисерка Олександра Кравченко – «Орден застелених ліжок» Лєни Лягушонкової, що здобула перемогу у польському конкурсі «Aurora»; режисер Роб Фельдман – «Мемель — Дніпро» Артура Сумарокова переможця «Тижня актуальної п’єси»; режисерка Олена Аль Юсеф представила п'єсу-переможницю британського «Reboot Festival» «Хроніки евакуйованого тіла і загубленої душі» Анни Галас; режисерка Лариса Венедіктова – «Один день» Лєни Кудаєвої, переможницю «Драма.UA»;  режисерка Анастасія Сегеда – п'єсу-переможницю «Тижня актуальної п’єси» «Перевізник» Ніни Захоженко; режисерка Марина Артеменко – переможницю конкурсу «Липневий мед» «Примарна земля» Андрія Бондаренка; режисер Олекса Гладушевський – «Марафон «російська рулетка»» Катерини Пенькової, що перемогла на «Драма.UA».

Олекса Гладушевський з командою; Фото Євгена Педіна

    Актор і режисер Роб Фельдман вже вдруге пройшов конкурсний відбір, отримавши чергову нагоду для вдосконалення режисерської майстерності в «спринтерських» умовах. Минулоріч Роб пропонував увазі театралів режисерське читання п'єси Лєни Кудаєвої «Комаха».

Роб Фельдман з командою

    – «Драма спринт» пропонує багато нових можливостей, починаючи з відкриття нових текстів для себе. Також є можливість попрацювати з людьми, з якими я мрію постійно працювати, або мріяв до цього, але не випадало такого шансу. Те, що ми дуже обмежені в часі, дає змогу більше експериментувати, бути більш нарваними… Хоча це не завжди виходить. Я здивований, чому інші режисери не подаються повторно на конкурс. Я дуже обурений, що мало подаються студенти. Саме тому мене пропустили вдруге, бо мої конкуренти невідомо чим займаються, хоча я їм не конкурент, я – актор. Я закликаю всіх режисерів кидатися на такі можливості, особливо від Театру Драматургів, від Театру на Жуках, які останнім часом пропонують багато цікавих ініціатив. Єдина причина, чому я перемагаю у деяких режисерських конкурсах, це тому, що, на жаль, наші режисери недостатньо активні, – зазначив актор і режисер Роб Фельдман.

Після читання «Мемель — Дніпро» Артура Сумарокова

    Усі п'єси з антології, презентовані на «Драма-спринті», пов'язує тема російсько-української війни, яку автор чи авторка відтворює у своїх текстах, фіксуючи реалії, у яких вже майже два роки перебувають українці. Драматурги порушують болючі, часом нестерпні теми, транслюючи важливі послання через мистецтво слова. Зі свого боку режисерам за допомогою професійних інструментів вдавалося ще гостріше передати вплетені у тексти сенси, часом викликаючи не лише мурахи по тілу чи сльози, а й реальний фізичний біль.

Марина Артеменко з командою

    Актор Черкаського театру Шевченка Олександр Новаченко прослухав 8 режисерських читань, за його словами, потужних, іноді похмурих та мегасильних сучасних п'єс.

    – Українська драматургія розвивається дуже великими темпами! У п'єсах багато болю, сублімацій травм війни. Іноді трапляється прорив до світла та надії «повернутись додому та розшукати втрачений сміх». Я отримав враження та рефлексію на багато тижнів наперед; обрав світлу п'єсу для можливого втілення в Черкасах. Я тішуся, що знайшов багатьох однодумців та людей, які дійсно хочуть щось змінювати та поширювати сучасне незаангажоване емерджентне мистецтво, – поділився враженнями від «Драма-спринту» Олександр Новаченко.

Фото Євгена Педіна

    Загалом, упродовж трьох днів у Театрі Драматургів панувала живильна атмосфера творчості та життєдайної енергії, вирували палкі конструктивні дискусії, налагоджувалися нові і зміцнювалися існуючі контакти, генерувалися ідеї, мріялися мрії. Власне, саме для цього ініціатори і втілювали проєкт, аби глибоко зануритися у світ сучасної драматургії, створити розгалужений фаховий нетворкінг з перспективами реалізації спільних ініціатив для максимального наближення сьогочасної драматургії до нинішнього театру.

  Театральний блогер, автор інтернет-порталу «Театральна Риболовля» Сергій Винниченко, який активно висловлював свої думки після читання кожної п'єси, брав участь у дискусіях, пропонував ідеї для співпраці, зауважив, що сучасна українська драматургія впевненими кроками рухається вперед до українських читачів, слухачів, глядачів.

Фото Євгена Педіна
    – Звісно, починалося із ЗАПЕРЕЧЕННЯ, мовляв, яка така сучасна українська драматургія? Невже є щось свіжіше за Карпенка-Карого? Потім з ГНІВУ того, що тексти оголюють грані війни, яку ніхто такою не називав; ставлять незручні питання, замість простого триприхлопового розважання глядача – вам що, Куні не вистачає? Про повне ПРИЙНЯТТЯ наразі ще не йдеться, проте ігнорувати потужний та насичений текстами сучасної української драми UKRDRAMAHUB вже просто неможливо, а зупинені в розвитку театральні діячі, які продовжують свою мантру про «сучасної української драматургії не існує» – стають відвертими посміховиськами. Сучасна українська драматургія зробила й наступний крок до читача та глядача – найвідбірніший чотирьохсотсторінковий том драматургічної селекції. «Драма Панорама 2023» – зібраний врожай п’яти фестивалів драматургії. Й не просто опубліковано, а ще й презентовано, читками забезпечено. В цій точці вартує говорити не лише про «вміла готувати», а вже й про початкову стадію «вміла подавати». Драматурги показали приклад об’єднання. Спершу – внутрішньоцехово – в Театр драматургів, в портал, в систему перекладів європейськими мовами, в читання про війну в Україні по всьому світу. Лише в кількісних показниках триденний Драма-спринт – це пара сотень людей, які пройшли через марафон. Кожне їх враження в спілкуванні, соцмережах, дописах, коментарям – це геометрична прогресія, яка й забезпечує прийняття факту наявності сучасної української драматургії. А живі, безпосередні враження роблять такі контакти насправді гарячими, – резюмував Сергій Винниченко. 
Іван Данілін з командою
    «Триденний Драма Спринт» – презентація антології «Драма Панорама 2023» відбувся у межах проєкту «Шоукейс української драматургії», ініційованого Театром на Жуках у партнерстві з порталом сучасної української драматургії Укрдрамахаб та Театром Драматургів і фінансується зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 МЗС Німеччини та Goethe-Institut Ukraine.

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Доця» – книга одночасно і про війну, і не про війну

Дара Корній: «Проблем з натхненням немає, навпаки, є брак часу»