Кава з ароматом надії

«Коли світ знищує себе у пекельному вогні, хочеться вірити у те, що любов врятує… Щастя огорне обіймами захисту і світло засяє, розтопивши людські серця»…А.К.




Арт-майстерня Анни Куриленко запросила поціновувачів мистецтва провести перший вечір останнього зимового місяця за "Кавою з ароматом надії" у черкаському кафе "Solo".  
   Попри дощову нелютневу погоду, вільних столиків у закладі не залишилося. Гармонійне поєднання музики, поезії, співу та есе створило чарівну атмосферу домашнього затишку. 
       Кожне слово з Аніних есе та поезії, немов пензликом,  малювало в уяві новий елемент цілісного яскравого полотна, на якому оживали чіткі, знайомі мені з дитинства, образи.  Аня ділилася історіями свого життя, сповненими щирої любові до своєї родини, до України, до друзів, до мистецтва… У кого в житті не було вишневого садку, коралового намиста, подорожі до Одеси чи бажання гайнути в Париж? Життєві історії – такі різні, і такі однакові, інтимно особисті і в той же час до болю знайомі та зрозумілі… 

    
    Після кожної такої літературної картинки, була змога зануритися ще глибше у кольори, почуття та переживання під чарівний звук гітари від Олексія… І щойно я починала приходити до тями, як слова-пензлики малювали вже чергове полотно, і я згорала від бажання роздивитися всі дрібні деталі цього незвичайного творіння…

 А потім…залунала пісня… наша пісня….українська… 
     Здавалося, що до аромату кави додалися аромати вишневого саду, «буйного цвіту черемшини», «далеких гір та широких полонин»…
     Українські пісні у Аніному виконанні, сповнені поетичного, етичного, духовного багатства і глибини почуття, досягали найпотаємніших куточків сердець слухачів. Пісня лилася, гітара співала, а серце переповнювала гордість за нашу українську культуру, за мистецтво, за тих, хто може поділитися з тобою думками просто і невимушено. 
     
    Гості вечора насолоджувалися магічною атмосферою, затамувавши подих, і лише іноді тишу порушував звук кавової машини, який нагадував, що зараз ми живемо в епоху новітніх технологій та різноманітних електроприладів… Але чарівна сила мистецтва миттєво повертала думки до неперевершених живих образів змальованих словом, піснею, музикою…


     Насправді, бракує слів, щоб передати всі почуття та емоції, яким збагатився мій духовний світ того вечора. Щиро сподіваюся, що наступного разу буде більше гостей, адже так хочеться поділитися культурним скарбом з якомога більшою кількістю людей! 

      
   Окрім ліричного наповнення, творчий вечір «Кава з ароматом надії» мав благодійну мету. Кошти зібрані на цьому вечорі були передані до Центру Допомоги Армії. 

     Мистецтво має розвиватися під мирним небом у мирній незалежній країні.





Публікації: Місто на Че

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Доця» – книга одночасно і про війну, і не про війну

Фестиваль «Холодний Яр-2021» запалив новий вогонь у серцях нескореної нації

Черкаський Театр Шевченка провів глядачів життєвими стежками Лесі Українки