Мистецький Марафон з Олегом Телятником

Скільки зірок на небі, стільки мух на землі і у кожного своя…
Олег Телятник

     
     З Олегом я познайомилася близько двох років тому на його моно виставі «Думки вголос». Певно, кожен з нас хоча б раз у житті мріяв мати чарівну властивість читати чужі думки… Олег дав глядачам такий унікальний шанс. Всі могли почути його думки і навіть, на якусь мить, відчути себе героями цих думок.
     Тоді, у 2013-му я була вражена, наскільки зрозумілими для мене виявилися чужі думки. Раптово, зовсім неочікувано, ніби куполом парашута, який слугував основною декорацією сцени, мене накрило хвилею ностальгії за дитинством. Олег дав можливість всім присутнім побути дітьми:  бавитися паперовими літачками, іграшковим пістолетом, бігати по залу і отримувати за хорошу поведінку чупа-чупси на паличці…


      У лютневу п'ятницю 13-го Олег знову думав вголос…


    На Мистецькому Марафоні, який традиційно проходить у книжковому супермаркеті «Буквиця», того вечора відбувалися дивні речі: люди роздивлялися, як у віконній рамі сплять їхні мухи – у декого вони не спали, бо були зайняті іншими справами; дехто обережно носився з вікном, намагаючись його не розбити  і не розбудити муху; той, хто ніколи в житті не грав на музичних інструментах, ставав частиною оркестру, яким вправно диригував Олег, у процесі народження нового народного хіта про БАТОН. 
   
   Я піймала себе на думці, що  монологи Олега набули формату 5-D. Спостерігаючи за  думками автора, слухачі самі створювали певні спецефекти: кликали місяць та задавали необхідний музичний ритм, пробували втримати в одній руці кульку без ниточки, а в іншій мильні бульбашки, демонстрували лінь та намагалися підстрибнути якомога вище, сидячи на стільці чи дивані…
 Чого тільки не було у п'ятницю тринадцятого: танці, пісні, монологи, жарти, запитання-відповіді, щирі зізнання та проектування планів на майбутнє.

     
   Ми побували в невеликому театрі з теплою дружньою атмосферою, де кожен міг спробувати себе в ролі актора, музиканта чи поета… 
    У Олега Телятника немає улюбленої ролі: «Якщо я назву одну роль улюбленою, то інша роль образиться», - поділився з нами актор.

   
     По закінченню Мистецького Марафону з Олегом Телятником, виникло бажання схопити ручку і папірець і почати записувати свої думки, щоб колись хтось почув їх вголос…
      І наостанок, хочеться навести одну із Олегових думок, як на мене, наразі надзвичайно актуальних: «…. Ми розучилися говорити. Шукаємо вигідних для себе людей з надією на користь… Якщо Вас попросять принести склянку води, несіть відро, а якщо Вам несуть – женіть геть.»

P.S.
Ще кілька «Думок вголос» Олега Телятника можна знайти за цим посиланнямhttp://teatre.com.ua/ukrdrama/mysly-vslux-oleg-teljatnyk 


Світлини Наді Корбут
Публікації: Місто на Че

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Доця» – книга одночасно і про війну, і не про війну

Фестиваль «Холодний Яр-2021» запалив новий вогонь у серцях нескореної нації

Черкаський Театр Шевченка провів глядачів життєвими стежками Лесі Українки