Яка ж вона ЛЮБОВ?

«Ніби й нормально все, та щось не те…
І нащо це така любов?»


    
    Історія життя актриси Черкаського музично-драматичного театру Олени Брехарі знайшла втілення на сцені у рамках проекту Черкаської театральної лабораторії. Днями відбулася прем'єра вистави режисера Валентини Монзолевської та драматургів Дена та Яни Гуменних «Така любов». У виставі задіяні актори Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Олена Брехаря, Катерина Бедерак, Олександр Гуменний та Михайло Кондратський.

    «Така любов» – це вистава про життя, про стосунки, про людські цінності й про непередбачувані витівки долі… Любов у різноманітних її проявах проносять герої вистави крізь життя… 

       
Бабуся, мама, донька – три покоління, три шляхи життя, три види любові… 
      Немов крізь шпаринку, глядач спостерігає за буденним життям героїв, переживаючи разом з ними радощі й біль, надії і розчарування. Жіночі долі такі різні, але кожна жінка понад усе прагне любові… І якщо бабусю замолоду засватали, не питаючи у неї згоди, а мати зробила неправильний вибір, то донька намагається йти своїм життєвим шляхом з серцем сповненим щирої любові. І, ніби, на перший погляд, все чудово: робота, коханий чоловік поруч, має народитися дитина… Та долю передбачити неможливо і, все, що ми робимо, щоб змінити долю, вже передбачено самою долею...

   «Літати хотів, а мене до землі прибило», 
–
 зізнається один із героїв вистави, намагаючись виправдати свої вчинки.
     
    Розказана зі сцени зворушлива історія життя нікого не залишає байдужим. Під кінець вистави постає цілий ряд питань: Чи існують критерії любові? Чи дійсно є зерно істини в народній «мудрості»: «б’є – значить любить»? Чи мусять діти розплачуватися за гріхи батьків?     Відповіді на ці запитання та на багато інших, які неодмінно виникнуть у ході дійства, глядач буде шукати самостійно, вже залишивши театральну залу… Можливо, хтось побачить на сцені своє життя чи життя своїх родичів, друзів, знайомих і вирішить його змінити…в ім'я любові… У кожного вона своя. Така любов…


Публікації: Місто на Че

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

«Доця» – книга одночасно і про війну, і не про війну

Зображення
На третьому Черкаському книжковому фестивалі поміж численних літературних презентацій новинок найрізноманітніших жанрів особливу увагу звернула на себе книга-первісток української письменниці Тамари Горіха Зерня «Доця» .
Докладніше

«Драма-спринт» – шлях сучасної драматургії до українських театрів

Зображення
Фото Євгена Педіна        15 – 17 грудня 2023 року мистецька ініціатива «Драма-спринт» вдруге об'єднала театральну спільноту України у столичному Театрі Драматургів. Цьогоріч упродовж трьох днів у форматі зрежисованих акторських читань відбувалася презентація драматургічної збірки «Драма Панорама 2023», до якої увійшли десять п'єс-переможниць трьох національних та двох міжнародних драматургічних конкурсів: «Драма.UA», «Тиждень актуальної п’єси», «Липневий мед», «Aurora» (Польща) та «Reboot Festival» (Велика Британія).         – У цьому році ми видали, на мій погляд, унікальну книгу – Антологію сучасної драматургії – це п'єси переможниці драматургічних конкурсів 2023 року. Насправді такого ще ніхто не робив, хоча, я думаю, що давно вже пора. Ми зробили це вперше, і я дуже сподіваюся, що ця збірка стане щорічною. Ми хотіли повернути драматургію у літературне поле, бо вона з нього виключена, її мало видають, її майже не читають. Після столиці, ми плануємо презентації цієї книг
Докладніше

«Лимерівна» Сергія Павлюка феєрично зафіналила гастролі гоголівців у Черкасах

Зображення
         Драмою «Лимерівна» за однойменною п'єсою Панаса Мирного у постановці заслуженого діяча мистецтв України Сергія Павлюка завершилися чотириденні гастролі Полтавського театру імені Миколи Гоголя у Черкасах. Саме «Лимерівна», після бурхливих оплесків, вигуків браво, щемливої промови майстрині режисерського курсу Сергія Павлюка Ніни Миколаївни Гусакової та завіси, не випустила глядачів зі своїх обіймів, за півтори години оповивши, як мотузкою, людську свідомість, зануривши, ніби в глину, у своєрідний транс… У виставу хитромудрим мереживом символів майстерно вплетені людські чесноти і пороки, щирість почуттів і жага наживи, злети мрій  і земне тяжіння реалій. «Лимерівна» порушує безліч питань, які в плині часу не втрачають своєї актуальності, тому ні костюми, ні сценографія, ні співи не відмежовують сучасників від сценічного дійства. Чи приведе традиційна українська толока, яка за звичаєм покликана згуртованою роботою упорядкувати обійстя, до ладу особисте життя толокувальників?
Докладніше