ХАС відверто про спорт, вуличні бої, здорову конкуренцію та позитивну музику
23-24 серпня у місті відбувся перший Черкаський спортивний фестиваль “Твоя сила – твоя незалежність”, під час якого у багатьох локаціях обласного центру панувала спортивна атмосфера, відбувалися різноманітні змагання, майстер-класи, показові виступи та встановлювався рекорд України з найтривалішого футбольного матчу. Феєричним завершенням фестивалю став святковий концерт відомих українських гуртів та спільне виконання гімну України.
Якщо хтось у День незалежності України, з певних причин, вирішив поледачкувати, не брати участі в спортивних заходах, а просто прийти на концерт, то музичний проект ХАС спонукав усіх без винятку виконувати фізкультурні вправи під час свого драйвового виступу. Численна аудиторія, від малого до великого, слухняно підіймала руки догори, старанно повторювала рухи за Хасом, завзято “качала” під україномовний хіп-хоп та заряджалася потужною позитивною енергетикою, якою щедро ділився з усіма музикант.
Зважаючи на те, що виступ Хаса відбувався під час Черкаського спортивного фестивалю, то і спілкувалися ми про спорт, конкуренцію, досягнення та позитив.
Частенько на творчому шляху трапляється, що мене заносить у спортивні організації. Навіть колись на початку своєї творчої діяльності я написав гімн для одного футбольного клубу. Сама ініціатива Спортивного фестивалю нам подобається, адже, що може бути поганого в здоровому способі життя?
Але є й інша сторона медалі. Якщо вже розмежовувати термінологію, то я більше за фізкультуру, ніж за спорт, оскільки спорт все ж має таку складову, яка змушує жертвувати здоров'ям, а деколи і життям. Фізкультура ж дає більше для здоров'я.
Сказати, що я є яскравим еталоном здорового способу життя навряд чи можна, бо я, як хлопець із Західної України, маю зазначити, що ми не схильні до алкозалежності, але алкоголь ми вживаємо. Що стосується здорового харчування, або фізичних вправ, то це обов'язково. Особливо протягом останніх чотирьох місяців я стараюся тримати себе на здоровому харчуванні: без солодкого, смаженого та дріжджових виробів. Я прихильник здорового харчування, оскільки особисто відчуваю результат.
Яким видам спорту ти надаєш перевагу?
Я дуже люблю кікбоксинг, я не прихильник того, щоб “таскати залізо”. Якщо хочеш щось потаскати, то роботи біля дому завжди багато. А от що стосується викиду агресії, відчуття адреналіну, то бойові мистецтва прекрасно для цього підходять. У кікбоксингу мені подобаються діагональні вправи – коли застосовуються і руки, і ноги. Я стараюся кожного ранку 20 хвилин, чи півгодини робити вправи з кікбоксингу. Щоправда, до спарингів я ще не доходив, маю досвід лише вуличних боїв. Агресія на вулиці завжди була, є і нікуди від неї не подітися, особливо коли вирують гормони. Що може замінити підлітку мордобій, якщо в той момент він хоче саме цього, і нічого іншого він не хоче? Але в дорослому віці вже з цим треба щось робити, бо все може закінчитися місцями не настільки віддаленими, а це того не варте. Мені здається, що найкраща компенсація – це зрозуміти для себе, що є твоєю справою і кидати всі сили туди, хоч користь якась з того буде.
Чи часто ти маєш справу з конкуренцією?
Я завжди був сам собі конкурентом. У хіп-хоп сфері я ніколи не відчував конкуренції. Я завжди старався бути в рок-тусовці, ну а там, звісно, ми не конкуренти, адже музична стилістика різна, хоча тусовка одна й та сама. Конкуренція можлива після досягнення певних результатів, але й тоді вона не так відчувається, бо ти розумієш і відчуваєш свою нішу, а в чужу не пхаєшся. Що стосується конкурсів, то ми надаємо перевагу чомусь більш глобальному – на кшталт, Національний відбір на Євробачення. Та оскільки ми туди не вперше не проходимо, то вже особливо і не засмучуємося. Конкуренція дуже важлива для розвитку, здорова конкуренція – підвищує якість самого продукту і самих учасників цієї конкуренції.Але в моїй сфері, на жаль, я мушу завжди себе стимулювати сам, тому що я не можу визначити своїх конкурентів, бо працюю в стилі україномовний хіп-хоп, а в цьому стилі працює не так багато музикантів. І навіть якщо послухати хіп-хоп Хаса і хіп-хоп інших гуртів складеться враження, що послухали три різні музичні стилі. Як тут конкурувати?
Чи відрізняється творчий 2018 рік Хаса від минулого року?
Цей рік суттєво відрізняється величезною кількістю фестивалів. Ми якимось чином прорвали буденність, я не зовсім розумію як, але нам це вдалося. Я дуже хочу на відкриті майданчики, і цього року, напевно, як ніколи, випала нагода на них потрапити. Якщо порахувати скільки було фестивалів за це літо, то – ого! Кожні вихідні, деякі тижні налічували 2-3 концерти. Фестивалі, відкриті майданчики – це кльово! Це була наша ідея-фікс, до якої ми завжди прагнули, і коли до неї доскочили, ми зрозуміли, що все можливо. Хоч би хто не говорив, що хіп-хоп чи реп – це музика не для відкритих майданчиків, проте ми доводимо, що це не так, і рокери після нас не знають, бідні, що робити.
Що є джерелом натхнення Хаса для написання нових пісень?
Насправді, зараз все, що нове пишеться, пишеться набагато легше. Мене надихає аудиторія, люди. Навіть не так зміни у моєму житті, чи моє особисте світобачення. Я просто зробив звичайний статистичний аналіз, якщо можна так сказати щодо музики. Проаналізувавши, що подобається людям, я зрозумів, що, нарешті, наш український слухач готовий до простої позитивної музики, не до примітивної, а саме до позитивної. Чомусь досить нещодавно існував стереотип, що позитивна музика – це обов’язково примітивна. Насправді, позитивна музика може бути змістовною, саме тому ми зараз працюємо над тим, щоб робити музику все більш і більш позитивною. Я, наприклад, на власному досвіді переконався, що гостра соціальна лірика нічого не дає, скільки б я не старався донести свою думку, відкрити комусь очі, я розумію, що це переливання з пустого в порожнє, і ми просто тупцюємо на одному місці, ялозимо одну й ту саму тему і це нічого не дає, нічого. Ти виходиш на сцену, і розумієш, що від того, що другий рік поспіль ти співаєш гостро-соціальну лірику, в країні нічого не змінюється. Людина, яка хоче їсти, не буде слухати твої проблеми, їй своїх проблем вистачає. Тут треба не вибивати клин клином, тут треба позитивом бити: позитивна стіна, яка рухається, рухається, рухається і тоді міняється вже якесь бачення, і тоді вже не треба зациклюватися на проблемах. Чим більше зациклюєшся на вирішенні, тим більше людина забуває про суть проблеми.
Які найближчі плани музичного проекту ХАС?
Восени, поки ще тепло, плануємо відвідати міста, де є відкриті майданчики, виступити на фестивалях, чи Днях міста. Закінчуємо цей рік традиційно у Львові великим концертом 1 грудня. Зазвичай так ми ставимо своєрідну завершальна крапку “виступального” року.
Тож, 1 грудня ми чекаємо всіх, хто доїде до Львова, на нашому концерті!
Коментарі
Дописати коментар