Автори книги "Позивний Бандерас": нам вдалося створити книгу, яка змушує людей замислюватися над тим, як далі жити…

22 січня на запрошення МГО «Книжковий маестро» до Черкас завітали Артемій Кірсанов і Сергій Дзюба, аби презентувати свою дебютну книгу «Позивний Бандерас». За кілька годин до зустрічі з черкаськими книголюбами сценаристи-письменники поспілкувалися з журналістами у прес-центрі «Нової Доби».

Інформація про книгу «Позивний Бандерас» з’явилася незадовго після виходу фільму з однойменною назвою режисера Зази Буадзе на широкі екрани, і відтоді постало питання, що виникло першим – яйце, чи курка, тобто фільм, чи книга.

Насправді, сценаристи фільму, які є авторами книги, дуже легко відповідають на це запитання, пояснюючи, що кінострічка і книга побачили світ майже одночасно в жовтні 2018 року, з різницею у кілька днів.

–        Сценаристи, на відміну від письменників, – це люди, які змінюють сценарій, аби відбувся фільм, – пояснює Сергій Дзюба. – Те, що у фільмі залишилося поза кадром, є в книзі. Ми б не писали книгу, якби повна історія увійшла у фільм, а це не можливо, оскільки у випадку з українським патріотичним кіно дуже жорсткий хронометраж. Так відбувається, тому що все патріотичне кіно в Україні вважається провальним. Чому провальне, тому що немає реклами, не виділяються кошти на рекламу. Попри те, що фільм вийшов на великі екрани на Покрову, на день Захисника України, про нього майже не було інформації.

    Театральні режисери за освітою, маючи 13 років досвіду роботи сценаристами над створенням телевізійних фільмів, серіалів та програм, Артемій Кірсанов і Сергій Дзюба чітко уявляли, чого прагнуть і як це мають робити. Саме тому, коли в 2014 році почали відбуватися події на сході України та в Криму, митці, звільнившись з телеканалу, на власний ризик почали писати сценарій фільму про блок-пост.

    – Ми мріяли створити повнометражний фільм, – говорить Сергій Дзюба. –  Нас цікавила тема розмежування українців з українцями під час «гібридної війни». Саме ця тема обговорювалася, тому що не було саме такого поняття «гібридна війна», і ми на свій розсуд з'ясовували це поняття, спілкуючись з волонтерами, з нашими військовими, з добровольцями, які поверталися, про ці події, які відбувалися: анексія Криму, захоплення адміністрацій в Донецьку, Слов'янську тощо.

    Саме під час таких спілкувань сценаристи познайомилися з бійцем нацгвардії Сергієм Башковим, позивний «Індіанець», який надав свої військові нотатки та фото і відеоматеріали, що він зробив під час служби в батальйоні Кульчицького на одному з блок-постів, де він захищав Україну. З цього розпочався відлік історії під назвою «Позивний Бандерас».

– Ми вирішили робити цю історію правдивою, заснованою на подіях, які справді відбувалися, про які нам розказували хлопці, – додає Сергій. – Вигадавши головного персонажа – українського контррозвідника, який намагається знешкодити російських диверсантів,  нам вдалося об’єднати всі події в одну художню історію. Ми обрали для історичних подій 2014 рік, коли були перші Мінські домовленості. У нашій історії головний герой – це контррозвідник, у якого є своя драматична лінія – він повертається на батьківщину, яку покинув 20 років тому. З певних причин він не збирався сюди повертатися, але так склалося, що він повертається, аби рятувати людей у рідному селі, а вони його вважають карателем, бандерівцем і фашистом.

Особливість історії «Позивного Бандераса» ще й в тому, що війна не закінчилася, і не відомо, яку оцінку нинішнім подіям дадуть історики, чи політики після її завершення, а хлопці наважилися викласти історію такою, яка вона є тут і зараз, без прикрас і без упереджень.

   – Війна триває, і було б дивно про неї не писати. Митці на те й митці, аби висвітлювати свою добу, – зауважує Артемій Кірсанов. – Можна писати про будь-що, але якщо ти не висловлюєш свої думки про сьогодення, то який ти тоді митець? Ми не робили документальне кіно, ми, перш за все, намагалися не відповісти на якісь питання, а скоріше дати можливість замислитися над тим, що відбувається. У книзі ми порушуємо проблеми, які називаються універсальними, тобто це те, що побачив у нашому сценарії режисер. Це «Содом і Гомора», це «Повернення блудного сина», «Одісея». Всі ці питання одвічні.

    Сценаристи фільму «Позивний Бандерас» наголошують, що під час роботи над фільмом і книгою вони, перш за все, орієнтувалися на молодь.

– У нашому фільмі ми використовували сучасні засоби побудови динаміки, тобто фільм створений у сучасному темпоритмі життя. Наша молодь звикла до швидкого розгортання подій, до певного кліпового мислення, коли багато всього відбувається, – зазначає Артемій Кірсанов. –  Ми намагалися зробити динамічну історію, яку буде цікаво читати. І судячи з відгуків ми досягли цієї мети, і нашу книгу звичайні люди читають близько двох діб, в залежності від вільного часу. Книга «Позивний Бандерас» написана без зайвих описів природи, погоди, тощо – все досить лаконічно і зрозуміло.

– Ми робили перше в Україні жанрове кіно, яке було створене в жанрі військового детективу, екшину, бойовику, – пояснює Сергій Дзюба. – Фільм динамічний, постійно тримає в напрузі, тобто такого в українському кіно ще не було.

Фото: Нова Доба

Попри «провальну» рекламну кампанію, фільму вдалося зібрали 2 млн гривень за близько 9 тисяч переглядів у кінотеатрах України. Що стосується книги, то вона вийшла у світ 5-и тисячним накладом, який вже майже розійшовся. За словами авторів, в українських масштабах – 5 тисяч – це  тираж бестселера, а для дебютної книги – це неабиякий успіх і визнання. Автори обіцяють додатковий наклад книги  та планують закордонні відрядження з презентаціями свого твору.

Крім цього, творці «Позивного Бандераса» організували доброчинну акцію на підтримку українських бійців, які зараз знаходяться в шпиталях. Сергій з Арсенієм дарували воїнам книжки від людей, які взяли участь у акції, придбавши книгу для бійця.

Варто зазначити, що фільм «Позивний Бандерас» пройшов відбір на Лондонський кінофестиваль, який відбудеться вже в лютому цього року, і братиме участь у конкурсі кращих фільмів світу відразу в трьох номінаціях: «кращий іноземний фільм», «краща операторська робота» і «краща головна роль» (актор Олег Шульга).

    –  Зазі Буадзе вдалося створити фільм, який викликає емоції, а нам з Сергієм вдалося створити книгу, яка змушує людей замислюватися над тим, як далі жити, що робити тощо, – підсумовує Артемій Кірсанов.

Публікації: Про все