На театральній сцені відкриють таємницю "чарівного дзеркальця"

Тридцять років виношування ідеї та чотири місяці наполегливої спільної праці режисера, акторів, асистентів та волонтерів – такий чималий шлях до глядача пройшла театральна постановка твору Всеволода Нестайка «Чарівне дзеркальце, або Незнайомка з країни Сонячних Зайчиків».

У квітні проект «Чарівне дзеркальце» Майстерні Актуальної Творчості (МАТ) став одним із переможців програми виділення грантів у галузі культури від міського департаменту освіти і гуманітарної політики Черкаської міської ради, і відтоді закрутилося-завертілося: написання п’єси, кастинг акторів, виготовлення декорацій, створення фото, відео і звукових ефектів, пошук сучасних рішень цікавих для глядачів будь-якого віку. Крок за кроком команда режисера-постановника Павла Гончарова рухалася до заповітної мети, долаючи перешкоди, знаходячи час для репетицій, підтримуючи один одного та щиро вірячи в результат.

Вистава «Чарівне дзеркальце» досить унікальна, адже поруч з професійними акторами на театральному майданчику працюють талановиті діти,   а завдяки сучасним технічним можливостям постановка набуває особливих барв, які, безперечно, покликані вразити глядачів.

        –    Ми не театр, де працюють десятки цехів, і кожен відповідає за певний вид роботи:художники, монтувальники, цех для виготовлення декорацій тощо. Підготовка нашої вистави здебільшого лягла на плечі кількох людей, – зазначає режисер-постановник Павло Гончаров. – Довелося самому опановувати нові програми для створення фото, відео та звуко-матеріалів. Озираючись назад, на пройдений шлях, важко зрозуміти, як можна взагалі було це осилити.

 Сценічне втілення актуального для сьогодення твору про довіру до вчителів, відповідальність перед родиною, щиру дружбу, дбайливе ставлення до природи та всеперемагаючу силу добра зацікавить як дітей, так і дорослих.

    – Дуже добре, коли є така можливість працювати з користю і для себе, і для суспільства, – говорить асистент режисера Роман Сухін. – На мою думку, це дуже важливий проект. Мене особисто зараз лякає те, що діти ростуть на інтернеті, вони черпають інформацію з інших джерел, які не мають відношення до нашої дійсності, до духовності. Сучасні діти живуть думками блогерів, дивляться іноземні фільми.  У нашій сім'ї читали Всеволода Нестайка  змалечку. У його  творах є дуже багато виховних моментів і правильних цінностей. Цей проект, робота Павла і команди, це - спроба відновити те вічне, те розумне, те, що колись сіялося. Для нас головне – діти, і якщо ми не будемо займатися вихованням наших дітей, то хто тоді буде?

    У підготовці вистави активну участь брали цілі родини: батьки юних героїв сумлінно ходили на репетиції, продовжували працювати вдома, а дехто став невід’ємною частиною проекту.

    – Коли з’явилася нагода приєднатися до цього проекту, ми не вагалися і сходу поринули в роботу. Коли зрозуміли, що в проект треба докласти трішки більше, ніж просто займатися з дитиною, не виникло жодних питань де знаходити час і що робити, – зізнається батько головного героя та асистент-режисера Роман Сухін. –  Я взявся допомагати зі звуком, світлом, виготовленням декорацій, моя дружина – керівник дитячого вокальної студії «Карамель» допомагала акторам з вокалом та фінальною піснею.

        Акторська команда, незважаючи на різницю у віці та професійну підготовку, працювала на позитиві, легко та злагоджено. Актори Черкаського Театру Шевченка Катерина Олейнікова, Марія Марущак, Петро Голубченко, Олексій Клименко, Михайло Кондратський підтримували початківців Оксану Сенченко та Олександра Новаченка і допомагали юним талантам Ані Македонській, Тимофію Сухіну, Іллі Скрипніченку, Назару Щербатюку та Денису Кладку пізнавати особливості сценічної майстерності.

– Робота дітей на одній сцені з професійними акторами – це така школа, такий досвід, який не купиш ні за які гроші, – впевнена Світлана Сємілєткіна. – Діти, які протягом чотирьох місяців працювали поруч з дорослими на сценічному майданчику, взяли ту силу, ту дорослість, той професіоналізм від акторів, який обов'язково стане їм у нагоді в майбутньому. 

Виконавиця однієї з ключових ролей вже брала участь у інтерактивній виставі-казці «Пан Сирник і різдвяний пампушок» режисера Павла Гончарова, і навіть почала думати про кар'єру артистки після вдалого театрального дебюту. Та все ж, практичність перемогла і сьогодні Аня більше схиляється до журналістики та мріє стати телеведучою.

– Не можу сказати, що якийсь з проектів мені подобається більше, адже вони дуже різні, – ділиться Анюта Македонська. – У «Пані Сирнику» моя роль була побудована більше на імпровізації та на взаємодії з маленькими глядачами, в «Чарівному дзеркальці» все за сценарієм і треба чітко виконувати вказівки режисера. Мій герой впевнений, можна навіть сказати самовпевнений, та  рішучий, який ставить за мету змусити персонажа Васю побороти всі свої страхи і врятувати друга від біди.

    Загалом до створення вистави  «Чарівне дзеркальце» долучилося чимало небайдужих черкасців різних сфер діяльності: це і колектив міського будинку культури імені Івана Кулика, і Черкаський Театр Шевченка, і заслужений актор України Сергій Бобров, у якого особлива роль у виставі, і вокальна студія «Карамель» міської гімназії №31, якою керує Світлана Сємілєткіна, і фотостудія Мінаєвих, і фотограф Олексій Бадер, студія звукозапису Євгена Землянського, Львівська майстерня шоколаду, книжковий супермаркет Буквиця, 1647 окремий автомобільний батальйон, батьки та родичі юних акторів, громадські активісти та волонтери. Тож, і перегляд цієї спільної театральної роботи буде цікавий абсолютно всім.

 – Насамперед, ми ставимо за мету об'єднати глядача від 6 років, старші класи,і студентство. Вистава «Чарівне дзеркальце» для сімейного перегляду, адже на творчості Всеволода Нестайка, виросло не одне покоління, – наголошує режисер-постановник Павло Гончаров. –  Незважаючи на поважний вік твору, цього річ йому виповнюється рівно 30 років з моменту написання, як на мене, повість-казка й сьогодні дуже актуальна. Тому що психологія дитини, попри технічний прогрес, залишається такою, як і десятки років тому, вона не залежить від гаджетів.

Відтак Майстерня Актуальної Творчості до Дня Знань та Дня Вчителя запрошує всіх поринути у світ дитинства, добра і сонця.

Публікація у виданні Про все