У вирі мистецьких подій

Після театрального успіху абсурдистських «Носорогів» Ежена Йонеско та видовищного Шекспірівського Макбета головний режисер Черкаського театру Шевченка Станіслав Садаклієв взявся за сценічне втілення натуралістичної драми шведського драматурга Августа Стріндберґа «Фрекен Жюлі». Попри те, що п'єса була написана у 1888 році та зазнала деяких змін, продиктованих тогочасною цензурою, вже понад сто років вона не сходить зі світових театральних підмостків та не втрачає привабливості для кінотворців.  Певно, недарма американський драматург Юджин О'Ніл зазначав, що Стріндберґ «досі зостається найсучаснішим із сучасників, найвидатнішим тлумачем театру характерних духовних конфліктів, що складають драму – криваву драму – нашого теперішнього життя».  За словами Станіслава Садаклієва, саме  одвічні конфлікти, якими наскрізь пронизаний твір драматурга ХІХ століття, спонукали сучасного режисера  поділитися з нинішніми глядачами своїм баченням історії. – «Фрекен Жюлі» – насамперед, про людину,

  Наразі у Черкаському театрі Шевченка проходять фінальні репетиції перед прем'єрним показом нової роботи головного режисера Станіслава Садаклієва «Макбет» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра.  За словами режисера-постановника, у п'єсах Шекспіра порушуються ті проблеми, які є актуальними й для сьогодення, саме тому питання вибору матеріалу не поставало. – Направду, я здивований, що можна так глибоко і точно прописувати драматургію, попри те, що це було 400 років тому. «Макбет» – моя улюблена п'єса Шекспіра, у ній на поверхні лежить жадоба влади, але суть у тому, як в системі влади відбуваються різні метаморфози з людьми. Ця тема мені цікава, оскільки вона стосується не лише влади в понятті державного рівня, а й того, як влада впливає на людей. Мені цікавіша Людина і те, що з нею відбувається у цій  системі – людина, яка отримує владу, і ті люди, які перебувають в ній – що з ними стається, як вони приймають рішення, як вони вибирають свій шлях:  куди йти, за ким йти,

                      24 серпня 2023 року в кінопрокаті стартував показ фільму Олеся Саніна «Довбуш», прем'єра якого через ковід та повномасштабне вторгнення відтерміновувалася двічі.   Разом із виходом стрічки «Довбуш» на широкі екрани творчий колектив вирушив на зустріч із глядачами у різних куточках України, аби особисто донести історію створення фільму, з перших вуст почути відгуки українців, на власні очі побачити їхню реакцію на сучасне українське кіно. На спеціальний показ до Черкас завітали: продюсер стрічки Максим Асадчий , режисер Олесь Санін , актори Олексій Гнатковський та Ашот Арушанов , режисер монтажу Денис Захаров .  – 19 серпня минуло 5 років від першого знімального дня, і до того ми ще два роки разом зі знімальною групою працювали над сценарієм. Тож, дорога до вас була далекою, але дуже приємною, – зазначив перед чисельною глядацькою авдиторією Олесь Санін.      Цьогоріч, саме 19 серпня фільм Олеся Саніна «Довбуш» відкрив XIV Одеський міжнародний кінофестиваль,

  20 червня 2023 року в художньому музеї панувала особлива атмосфера, адже вперше в Черкасах тут прозвучала остання опера Миколи Лисенка «Ноктюрн».    Для шанувальників оперного мистецтва творчу ідею втілили: авторка музично-педагогічної ініціативи «ГУЛАК-АРТ» Олександра Скічко зі студентами Черкаського музичного фахового коледжу імені Семена Гулака-Артемовського, заслужений діяч мистецтв України, режисер-постановник Сергій Архипчук, заслужений артист України Юрій Ільчук,  хореограф Ярослав Сухенко з вихованицями танцювальних колективів «Inside» та «Вікторія», концертмейстерка Лариса Снозова та вокалістка-консультантка Олена Лютаревич-Марченко за підтримки клубу меценатів «Друзі Опери».  Під чарівливі звуки фортепіано, у мариві мрій і фантастичних снів, на сцені жили, любили, страждали, оповідали свої історії: покоївка, вакханка, цвіркун із цвіркункою, дівчина з трояндою та її коханий офіцер.  Оперу-хвилинку «Ноктюрн» Микола Лисенко у 1912 році написав на лібрето своєї племінниці, донь

            20 червня 2023 року в Черкаському художньому музеї вперше у місті прозвучить остання опера Миколи Лисенка «Ноктюрн».   Лібрето до опери-хвилинки, як називав її автор написала племінниця композитора Людмила Старицька-Черняхівська, донька письменника і театрального діяча Михайла Старицького.  Втілювати ідею авторки музично-педагогічної ініціативи «ГУЛАК-АРТ» Олександри Скічко разом зі студентами Черкаського музичного фахового коледжу імені Семена Гулака-Артемовського взялися справжні професіонали: заслужений діяч мистецтв України, режисер-постановник Сергій Архипчук, заслужений артист України Юрій Ільчук,  хореограф Ярослав Сухенко, скрипалька академічного малого симфонічного оркестру Черкаської обласної філармонії Марія Шепельська, концертмейстерка Лариса Снозова, вокалістка-консультантка Олена Лютаревич-Марченко за підтримки клубу меценатів «Друзі Опери».       – Ідея виникла, ще з часів мого студентства, коли я мала брати участь у подібній постановці в ролі Цвіркуна.  З то