"Приходьте і біснуйтеся!", – заохочують організатори "Повітової Фанаберії"

      

     Черкащина – серце України, батьківщина всесвітньовідомих митців: Тараса Шевченка, Семена Гулака-Артемовського,  Івана Нечуя-Левицького, Михайла Старицького, Кирила Стеценка, Василя Симоненка, Данила Нарбута та багатьох інших. Черкаси, колись успішне повітове місто, нині – унікальний обласний центр без театру, без концертного залу, який би відповідав вимогам сучасності та без альтернативного майданчика для неформального арт-спілкування чи мистецьких подій.
    Натомість у Черкасах є чимало божевільних активістів, які на порожньому місці власними силами організовують творчі зустрічі, театральні вистави та фестивалі, чимдуж намагаючись втримати культуру міста від повної деградації. Одними з таких навіжених людей є організатори унікального мистецького фестивалю «Повітова Фанаберія», які обіцяють розбурхати Черкаси після зимової сплячки 9 березня.

     «Повітова Фанаберія»  – це мистецький фестиваль, який складається із експозицій, перформансів, інсталяцій, відеоарту, виступів музикантів, майстер-класів, ворк-шопів, talking art та невимушеного мистецького спілкування. «Повітова Фанаберія» щоразу змінює тематику та загострює увагу спільноти на актуальних проблемах сьогодення.

     

     – Завдяки тематикам, які обирають організатори фестивалю, ми переосмислюємо певні події, дивимося на них з іншого ракурсу, – зауважує менеджерка з комунікації Аліна Котолуп. – Наш фестиваль створений для того, аби в Черкасах жило сучасне актуальне мистецтво, щоб завдяки «Повітовій Фанаберії» люди могли зробити переоцінку цінностей. Я вірю, якщо змінити щось у своєму житті, у своєму місті, то можна надалі виходити на всеукраїнський та міжнародний рівні.

     Варто нагадати, що перший фестиваль, який відбувся  у травні 2013 року мав назву «Повітові історії» і присвячувався Черкасам, наступний у 2014 –  «Травматичний синдром», символізував стан «травми», у якому перебували українці через події, які почали відбуватися в країні, а резонансний виїзний фестиваль «Барба на Бучаку» у 2018 році організований у межах боротьби проти Канівської ГЕС за збереження мальовничого Бучака і всього Трахтемирівського півострова.

         

    – Під час наших фестивалів ми намагаємося мистецькими засобами привернути увагу до проблем,  – наголошує засновниця «Повітової Фанаберії» Наталія Вернидуб. – Сучасне мистецтво, насамперед, і вважається сучасним, оскільки воно торкається нагальних питань, які ми прагнемо вирішити.

      Цьогорічний фестиваль має назву «Повітова Фанаберія: Два блокноти». Ідея виникла після знайомства організаторів на попередньому фестивалі «Барба на Бучаку» з відомим художником Дмитром Коломойцевим, який кожен ранок розпочинав зі спілкування зі своїм блокнотом – робив у ньому замальовки, закарбовував думки, нотував сни. Знайомство з Дмитром наштовхнуло на думку про художника Сергія Козаченка, який теж ніколи не розлучається зі своїми блокнотиками-скетч-буками. 

       

 

     – Ми вирішили штучно вибудувати діалог між Коломойцевим і Козаченком, представити діалоги художника з різними ситуаціями, з людьми, з життям тощо, – розкриває ідею фестивалю Наталя Вернидуб. – «Два блокноти»  уособлюють різні погляди на життя, різне ставлення до життя.  «Два блокноти» – своєрідна метафора діалогу, адже людина постійно веде діалог із родиною, з колегами, зі знайомими, зі світом. І протягом всього життя нам необхідно вчитися вести діалог, вчитися ставити запитання. Відома аксіома – візуальне мистецтво сприяє розвитку критичного мислення. На наші проекти люди приходять, дивуються, у них виникають питання, на які вони потім шукають відповіді. Я вірю, якщо у наших людей розвинеться критичне мислення, у нас зміниться і суспільство.

         

       До активіста киянина Дмитра Коломойцева  та самітника Сергія Козаченка зі Сміли приєднаються  Сергій Захаров, відомий як людина, яка з 2014 року почала чинити арт-спротив сепаратистам і російським завойовникам, створюючи карикатури та графіті відповідного спрямування; Олена Клочко,  яка у 2014 році повернулася з Санкт-Петербурга і демонструє образи жінок, що живуть без «діалогу», вони не ведуть «діалогу» ні з собою, ні зі світом, а проживають день за днем у своєрідній сірій зоні сірим обмеженим життям. Свої фотороботи людей і пейзажів, що перебувають під впливом мінливої погоди представить фотохудожниця Яна Кононова з Українки, а відео-інсталяція лондонця Alexander Knight  «Spirit World» розкриє почуття європейця, від усвідомлення, що європейську країну мучить війна. Черкащани Гарі Єфімов, Анна Мартиненко та Марина Федосова теж охоче долучаться до мистецького діалогу. 

   

    А музичний тон цих діалогів забезпечить український гурт Сергія Жадана «Лінія Маннергейма», який, власне, і визначив знакову дату проведення фестивалю.      

    – Коли ми домовлялися з Сергієм Жаданом про участь у «Повітовій Фанаберії», з’ясувалося, що навесні у «Лінії Маннергейма» залишалася одна вільна дата – 9 березня.  9 березня – день народження Тараса Шевченка – поета, письменника, художника, у якого теж був свій блокнот, і саме у Шевченковому краї проходить наш фестиваль, – розкриває символізм дати Наталя Вернидуб і обіцяє, що частина фестивальної програми буде присвячена Шевченку.  

      Співорганізатор, митець, ідейний натхненник та незмінний учасник фестивалю Олександр Дувінський зазначив, що цьогорічний фестиваль відзначиться ще й презентацією нового виду тиражної графіки, який неодмінно прославить Черкаси. Крім цього, після завершення мистецької події у Черкаському художньому музеї будуть представлені дві виставки робіт учасників фестивалю. 

   

      –  «Повітова Фанаберія»  спочатку планувалася, як майданчик для дивацтв, – говорить про ідею створення фестивалю Олександр Дувінський. – Ми хотіли створити простір, де дивакуваті люди могли б себе реалізувати. Ми прагнули додати до нудного буденного існування  здорового безглуздя, адже  кожна епоха мала відомих диваків, і у нас виникло бажання відтворити цю історичну унікальність. «Повітова Фанаберія» не має меж, чи жорстких рамок – приходьте і біснуйтеся!

       

   Організатори арт-фестивалю «Повітова Фанаберія» ще прагнуть привернути увагу до відсутності мистецького майданчика у Черкасах. Наразі вони з острахом міркують, як пристосувати, наданий в оренду, один невеличкий зал колишнього кінотеатру «Салют» під експозицію та всі заплановані для програми фесту події. 

       – Одна із задач «Повітової Фанаберії» заявити, що в обласному центрі, у серці України досі немає арт-простору, мистецького майданчика для неформальної арт-діяльності, – говорить про наболіле Наталя Вернидуб. – Одне з основних стратегічних завдань фестивалю –  привернути увагу до відсутності такого необхідного для розвитку мистецтва арт-простору і спонукати до певних дій, аби він нарешті з’явився. 

       

   

   Організатори запрошують черкасців та гостей міста провести день 9 березня у шаленій, дещо божевільній мистецькій неформальній атмосфері, і навіть виготовили унікальні квитки-сувеніри. Кожен квиток – це мистецьке творіння і немає двох абсолютно однакових квитків.

     – Квиточок мав бути теж фанаберечним. Фанаберія – це спосіб існування, а фестиваль – це коли фанаберія виходить на поверхню, – зауважує Олександр Дувінський.

       Цьогорічний проект «Повітова Фанаберія: Два блокноти» реалізується за підтримки програми Culture Bridges, що фінансується Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою в Україні у партнерстві з EUNIC — Мережею національних інститутів культури Європейського Союзу

Публікації: Нова Доба, Прочерк