Минулоріч у селі Мельники, в самісінькому серці Холодного
Яру, відчайдушні патріоти рідного краю,
покладаючись на благородну ідею, власні сили та підтримку однодумців, майже на
пустирі влаштували мистецький фестиваль «Крутий заміс».
Сьогодні місце не впізнати: тут і млин, і наметове
містечко, і зони для відпочинку, і ярмарок майстрів, і толока. А люду – любо
глянути, та автівку ніде ставити!
 |
| Крутий Заміс |
– «Крутий
заміс» набирає обертів, поступово наближаючись до Всеукраїнського масштабу. Я
згадую, що тут було рік тому – нічого не
було, – ділиться один із
організаторів події директор науково-виробничої фірми «Урожай» Олександр Воскобойнік. – Зараз, коли ми бачимо наметове містечко, коли ми бачимо
який тут ярмарок, яка толока, ще одне наметове містечко – мені дуже приємно, що
є люди, справжні патріоти свого краю, які хочуть робити щось для людей. Сьогоднішнє
свято – свято майстерності, духовності, краси. Свято єднання,свято людяності,
свято приємних емоцій.
Якщо головною ідеєю першого фестивалю було започаткування
школи гончарства та глиняна толока, під час якої заклали фундамент
хати-топтанки, то цього року організатори відверто губляться у визначенні
родзинки події.
–
Першочерговий задум «Крутого замісу» – популяризація ремесел Холодного
Яру: ми почали з гончарних кругів, зараз вже є ткацький верстат. Наразі чимало
майстрів працюють на території: плетуть вироби із соломи, з глини, проводять мистецькі
майстер-класи. Десять днів тому
працювала школа гончарства, приїхали майстри із шести областей України: з Одеси,
Харкова, Дніпропетровської області, Київської,
з Черкас, з навколишніх сіл, – зазначає ідейний
натхненник фестивалю Юрій Романча. – Зазвичай у нашій школі навчаються дорослі, а цьогоріч
ми зробили школу для місцевих підлітків, які приходили, навчалися та отримували
певні результати. Наші народні майстри популяризують нашу українську культуру.
 |
| Виставка-продаж авторських виробів із глини |
 |
| Бої мішками |
І дійсно, протягом трьох фестивальних днів кожен міг
знайти забаву собі до смаку: взяти участь у кулінарному конкурсі «Крутоборщ» чи
у кераміко-квесті, долучитися до випалення глиняної фігури «Душа», біля якої
енергетично заряджаєшся, чи помірятися спритністю у боях мішками, спробувати свої сили у молотінні ціпами, чи в розпилюванні дров, а може й взяти участь у традиційному українському весіллі. Діти залюбки біснувалися у соломі та спілкувалися з домашніми тваринками у імпровізованому контактному зоокуточку. А ще організатори попіклувалися про смачне пригощання та музично-розважальну програму.
 |
| Під час виступу Михайла Чигиринця ноги самі йшли в танок |
 |
| Майстер-клас зі стрільби з лука |
– Я вважаю, що
родзинка «Крутого замісу-2019» – втікти з міста, від каміння, – визначився з особливістю холодноярської події Олександр Воскобойнік.
 |
| Виступ вихованців Школи Бойового Гопака |
До того ж, шановані гості фестивалю священики отець Іван
Катькало, духовний капелан Майдану отець Павло Добрянський та отець Степан
Катькало разом із учасниками та гостями фестивалю виконували спільну Молитву за
Україну, молилися за єдність країни, за її душу.
 |
| Молитва за Україну |
– Сила нашого буття в тому, що кожна
душа може збудувати національну душу, душу України. Тому, чим більше нас тут
буде, тим більшою буде душа в Україні. Якщо ми будемо однодумцями, іти в одному
напрямку, то я впевнений, що у нас буде квітуча Україна, у якій буде приємно
кожному з нас так, як приємно кожному тут, – звернувся до всіх присутніх отець Іван Катькало.
У межах «Крутого замісу» проходило чимало цікавих
конкурсів, учасників яких організатори щедро заохочували сувенірними
подарунками та, навіть, грошовими нагородами.
Яскравими барвами та неймовірною самобутністю талантів вражали
роботи учасників конкурсу художників «Заміси фарбу». Близько 20 художників, об’єднані
«Крутим замісом», просто неба створювали унікальні шедеври.
 |
| Конкурсна робота |
– «Крутий
заміс» реально крутий. Він крутий не лише для тих, хто завітав сюди погуляти, чи
помісити, а й крутий для художників, – не стримує емоцій учасниця конкурсу «Заміси фарбу» художниця Оля Курська. – Ольга Касянова, яка
піклується про митців, ініціювала крутий виїзний конкурс для черкаських художників.
До нас навіть приїхала дівчинка з Кропивницького. Ми привезли з собою
міні-виставки своїх робіт, виконаних у різних техніках: тут можна побачити і
живопис, і декоративно-прикладне мистецтво. До того ж, кожен учасник наживо створює
тут свою конкурсну роботу на тему Крутий
заміс, Холодний Яр, козаччина, тобто тематика близька цим місцям. Можна
побачити і витинанки, і акварель, і олійний живопис, – все, що можна зробити, все тут
можна побачити. На справді, ми сюди приїхали не заради конкурсу – тут така
класна творча тусовка, чудова атмосфера, всі надзвичайно привітні, всі
перезнайомилися. Все просто супер!
 |
| Поетичні батли |
Для тих, кому за духом ближче мистецтво слова, на «Крутому
Замісі» влаштували поетичний батл «Дай слово». Цьогоріч круті поетичні баталії вийшли
на міжнародний рівень, адже, окрім відомого черкаського поета Олексія Юріна та
господаря фестивалю Юрія Романчі, вправлялася з чоловіками у вдалості рими
чарівна поетеса з болгарського міста Софія Анна Багряна, яка, власне, і здобула
безумовну підтримку публіки, а відтак і перемогу в батлах.
 |
Сашко Лірник з лірою
|
 |
| Казки від Сашка Лірника |
Пошкодував, що не позмагався з поетами, гість фестивалю
казкар Сашко Лірник. Натомість, Сашко продемонстрував усім майстер-клас із
вправного володіння ціпом, потішив дітлахів казочками на лісовій галявині, вразив
аудиторію грою на колісній лірі та захопив неймовірним казковим виступом біля
головної сцени, залучивши глядачів до театралізації українських казок. Оповіді
про Яйце-райце, Купця Павелка, Пана
Коцького, Чорного Козака та Пекельну Хоругву подарували радість діткам, а
дорослих на деякий час, немов за помахом чарівної палички, повернули у дитинство.
–
В Холодному Яру я виступаю вперше. Я дуже задоволений, що
мене запросили, оскільки на своєму віку я перебачив багато фестивалів, але цей
такий добрий, щирий і веселий, такий український, – випромінюючи казкову доброту, говорить Сашко Лірник. – У цей час дуже важливо, проводити такі фестивалі, щоб дух український
відродити, щоб він не занепав.
 |
| Глина для замісу |
 |
Толока
|
 |
| Запеклі змагання |
А для відродження українського духу, згуртованості та
традицій організатори запропонували зробити глиняні стіни тій хаті-топтанці,
фундамент якої заклали минулоріч. Чотири команди мали обмазати глиною вже
зведений дерев’яний каркас за народними українськими традиціями добре втоптуючи
в змочену глину солому. Команди з групами
підтримок хвацько взялися до ладнання еко-будиночка, і вже незабаром журі оцінювало
пророблену на славу роботу. За результатами неупередженого журі на четвертому
місці опинилася жіноча команда, третє місце посіла команда майстрів, а в
запеклій боротьбі команда села Головківка поступилася спритнішій Медведівській команді.
 |
| Результат роботи |
 |
| Наталія Фаліон |
– Яке у вас свято гарне! Я давно так не раділа, бо я пам’ятаю
той заміс! Моя хата була в селі і ми
дітьми бігали там: трохи коні місили, трохи люди. Це така дитяча згадка 50-60х
років, а ви то робите так святково так гарно, – зауважила
перед початком виступу гурту «Лісапетний батальон» Наталія Фаліон. – Я всьому
світові розкажу, що є ще таке місце в Україні, де відроджують таке ремесло
красиве, цікаве і давно забуте!
 |
Лісапетний батальйон
|
 |
Гурт "Крутий заміс"
|
 |
| Глиняна "Душа" |
Насправді, допоки є люди, яким не байдужий рідний край, народні
ремесла, збереження спадку і передача досвіду пращурів наступним поколінням,
доти буде жити українська душа, невмирущий український дух.
– Українці повинні пам’ятати
своє коріння, не жити минулим, а без упину рухатися вперед, пам’ятаючи своє
коріння, популяризувати історичну
спадщину, закарбовувати знання про дідів-прадідів, – наголошує
ідейник фестивалю "Крутий заміс" Юрій Романча.
Коментарі
Дописати коментар