Професор Валентин Лазуренко презентував авторську книгу про пошук крипти Богдана Хмельницького
Наразі у Суботові в Іллінській церкві тривають археологічні дослідження пустот, які зафіксував геосканер восени минулого року. Історики, археологи, дослідники та науковці згуртувалися навколо вивчення питання ймовірного поховання Богдана Хмельницького, досліджуючи сторінки української історії середини XVII століття.
5 вересня у Черкаському державному технологічному університеті на презентацію книги доктора історичних наук, професора, проректора з гуманітарно-виховних питань Валентина Лазуренка «У пошуках крипти великого державотворця України Богдана Хмельницького. Поховання гетьмана України Богдана Хмельницького в Іллінській церкві в с. Суботів: від столітніх досліджень, легенд та міфів до сучасних наукових гіпотез» завітала численна аудиторія зацікавлених історичними віхами нашої країни черкащан.
– Сучасні наукові дослідження, які сьогодні привернули зацікавлену увагу всієї громадськості нашої держави і фактично всіх її жителів, всіх патріотів, які проводилися в селі Суботів в Іллінській церкві починаючи жовтня 2018 р. і до сьогодні, дають всім нам унікальний шанс, який потрібно використати. Використати правильно, грамотно, академічно і нарешті поставити велику крапку у питанні, де ж похований Богдан Хмельницький, – зауважив професор Валентин Лазуренко.
Мета наукового видання доктора історичних наук, професора ЧДТУ Валентина Лазуренка, насамперед, полягає у розкритті особливостей ймовірного поховання гетьмана України Богдана Хмельницького в Іллінській церкві в селі Суботів у серпні 1657 року та подальшій фіксації у історичних джерелах, матеріалах різного роду досліджень про перебування праху великого державотворця саме у згаданій культовій споруді.
Для створення відповідної атмосферності презентація видання розпочалася з відео-знайомства з місциною ймовірного поховання визначного українського гетьмана та пророчого уривку з містерії «Великий льох» Тараса Шевченка у виконанні провідного майстра сцени Черкаського Театру Шевченка Павла Гончарова. Варто зазначити, що Великого Кобзаря неабияк цікавила постать Хмельницького, саме йому поет та художник приділив чимало уваги в своїх творах, зокрема створив ряд малюнків, пов’язаних з ім’ям Хмельницького, з місцями його діяльності та присвятив не один десяток поетичних рядків.
Підхопивши дух Богданових часів, Валентин Лазуренко спробував здійснити наукову розвідку за кількома проблемними блоками, розкриття яких дає поштовх до розуміння того, що ж насправді відбувалося в Чигирині та Суботові з тілом померлого великого гетьмана у період з 27 липня по 23 серпня 1657 року, а також зрозуміти, чи був похований Богдан Хмельницький саме в Іллінській церкві в Суботові.
В Іллінській церкві у різні роки були встановлені символічні надгробки Хмельницькому, приурочені до різних дат, але жоден з них не виявляє історичної правди. Відтак, щодо датування смерті та поховання гетьмана України, автор книги наводить відомості історичного характеру за хронологією публікацій, відповідно до яких науковці стверджують про завершення земного життя Хмельницького 27 липня 1657 року, а дата поховання 23 серпня (відмінність лише у календарних стилях: старий чи новий). Сам факт поховання Хмельницького в Іллінській церкві засвідчено в численних літописах.
Сучасникам важко зрозуміти, чому майже місяць не ховали Богдана Хмельницького. Тривале тримання тіла Богдана Хмельницького без поховання також породило низку версій, серед яких і підготовка склепу, і очікування на похорон представників всього Війська запорізького, і недобудована Іллінська церква, у якій заповідав поховати себе гетьман, та який будував її як усипальниця для свого роду, і можливе чи не можливе бальзамування тіла тощо – покрито таємницями і певною містикою.
Науковець ЧДТУ у своїй книзі розглядає також питання наруги над прахом, а саме, чи мав такий факт місце в історії. Базуючись на літописах та надрукованих у різні часи дослідженнях, залишається багато прогалин задля цілісної картини подій, тому ряд істориків, зокрема і Валентин Лазуренко, із застереженням ставляться до версії наруги над могилою гетьмана у 1664 році. Автор вважає цю версію як таку, що не мала місце в історії. На думку Валентина Миколайовича, це типова фальсифікація нашої історії.
Не оминув доктор історичних наук у своїй книзі і версії та легенди про поховання за межами Іллінської церкви, зокрема зауважуючи хто створював такі припущення і для чого.
Звертає увагу читачів черкаський професор і на роль керівника контррозвідки часів гетьманування Богдана Хмельницького Лавріна Капусти в будівництві Іллінської церкви. Постать Лавріна Капусти у контексті пошуку поховання Хмельницького викликає особливий інтерес, оскільки Лаврін, окрім професійного контррозвідника, був вірним другом і сподвижником Богдана Хмельницького, якому гетьман довіряв найсокровенніше. Крім цього, саме Лаврін, обіймаючи посаду городового отамана Чигирина, контролював будівництво Іллінської церкви. Відтак, і про будівництво крипти Капуста міг знати досить багато. Покритий таємницею і той факт, що після смерті гетьмана про діяльність Лавріна Капусти в історичних джерелах більше не згадується.
Особливе місце у виданні посідають професійні дослідження Іллінської церкви та прилеглої до неї території. У книзі наведені археологічні дослідження церкви різних років, та викладена спроба зрозуміти, наскільки наблизилося суспільство до розкриття таємниці поховання великого державотворця України.
– Новий етап пильної уваги дослідників до встановлення місця можливого поховання Богдана Хмельницького в Іллінській церкві в Суботові розпочався у 2018 році. Після ретельної обробки та комплексної інтерпретації геофізичних даних сукупно з історичними відомостями групою дослідників визначені місця, де може знаходитися поховальна споруда гетьмана Богдана Хмельницького, окреслені перспективні напрямки подальших археологічних досліджень, важливих для встановлення історичної правди, – зазначає Валентин Лазуренко.
Визначним є те, що сучасні дослідження отримали підтримку церкви, і присутній на презентації представник Чигиринського духовенства отець Володимир висловив щирі сподівання на віднайдення крипти Богдана Хмельницького.
– Нічого не треба боятися, а йти тими шляхами, якими йдемо зараз, щоб дійсно зробити велике відкриття у нашій історії, для нашого суспільства. З Божою допомогою ми будемо рухатися далі, щоб дійсно відкрити ту «домовину», яка вже напевно багато років чекає, щоб її відкрили, і змінилося все те, що зараз оточує нас, – зазначив отець Володимир та передав щирі вітання з виходом книги від Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Епіфанія, який особисто цікавиться перебігом подій в Іллінській церкві, та від митрополита Черкаського і Чигиринського Іоана.
Завідувачка відділу «Суботовський історичний музей» НІКЗ «Чигирин», почесна краєзнавиця України Надія Кукса, свідок не одних досліджень Іллінської церкви, також завітала на презентацію видання.
– Хочу зазначити, що Валентином Миколайовичем була пророблена величезна робота, адже вперше було відібрано і систематизовано та критично проаналізовано всі наявні, побіжні відомості саме про обставини смерті і поховання Богдана Хмельницького. Вихід цієї книги є ще одним вагомим етапом у дослідженні історії Іллінської церкви, бо Іллінська церква є відомою пам’яткою, саме тому, що вона є усипальницею Богдана Хмельницького, – наголосила Надія Кукса.
З цікавістю аудиторія вислухала думку рецензента наукового видання «У пошуках крипти великого державотворця України Богдана Хмельницького» професора, доктора історичних наук, завідувача кафедри Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анатолія Морозова.
– Книга написана, на мій погляд, чудово – вона і наукова, і разом з тим, популярна. Вона цікава. Автор писав її на одному подиху, – зауважив Анатолій Морозов, принагідно висловивши слова вдячності за підтримку видання меценату і благодійнику Сергію Зозулі. – Насправді, мова йде про значно більшу справу, мова йде про створення Національного пантеону України на основі саме Суботова та Чигирина. Ми, можливо, єдина нація, яка не має свого пантеону. Така наша трагічна доля, доля нашого народу. І сьогодні, здається, ця робота набрала старт.
Не міг обійти вихід книги «У пошуках крипти великого державотворця України Богдана Хмельницького» увагу і краєзнавців Черкащини.
– Ця книга – це вдала спроба систематизувати всі знання у такому вузькому сегменті як проблема поховання Богдана Хмельницького. Валентин Лазуренко поставив правильну проблему, і вона знайде послідовників, спільників, союзників у подальшому розвитку. Тому, хочу побажати, щоб від постановки питання до його реалізації відстань була максимально короткою, – висловив побажання голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Василь Мельниченко.
Щирими словами привітали науковця з виходом нової книги заступник міського голови міста Черкаси, кандидат історичних наук Ігор Волошин та голова Медведівської ОТГ, що на Чигиринщині, Олексій Лавріненко.
Пошуки праху великого державотворця України Богдана Хмельницького тривають донині.
– Розвиток сучасної науки подарував нові технологічні можливості в цьому напрямку, а також спонукав дослідників до вироблення нових теоретичних і методологічних підходів до пошуків. У нас є шанс, який треба використати, не завдавши шкоди Іллінській церкві – пам’ятці культурної спадщини національного значення, – наголошує автор наукового видання «У пошуках крипти великого державотворця України Богдана Хмельницького» Валентин Лазуренко.
Коментарі
Дописати коментар