Публікації

Гурт "Один в каное" вперше завітав до Черкас

Зображення
Сьогодні небо таке раптове,   Трохи готичне і ледь барокове.   На білі плечі чиєїсь втоми Складає у стопи небесні тони. «Один в каное» Лютий не найкраща пора для подолання відстаней в каное, але дива трапляються, якщо в них щиро вірити…    Переповнена глядачами зала колишнього кінотеатру «Салют» терпляче чекала на виступ Львівського інді-гурту «Один в каное».

Віталій Масненко: Розуміння автентичності нашого міста матиме вагомий вплив на молодше покоління, на бажання побудувати європейську спільноту, європейську державу

Зображення
           Вже тривалий час точаться дискусії щодо повернення вулицям нашого міста їхніх історичних назв. На разі це питання знайшло як своїх прихильників, так і гострих критиків, які висловлюють свої думки, нерідко забуваючи про підґрунтя тематичної суперечки.

Яким буде новий театральний сезон для Театру Шевченка?...

Зображення
Театр — це така кафедра,  з якої можна багато сказати світу добра. Микола Гоголь           Минулого тижня Черкаський театр Шевченка неофіційно розпочав новий театральний сезон. Першими глядачами вистав "Король Дроздобород" та "Хто в домі господар" , які відбулися в будинку культури імені Івана Кулика стали черкаські школярі. 

Таємничий світ української вишивки

Зображення
Вишиванка — поема життя, Закодована вічність в узорах . Їй ніколи нема забуття: Геній Роду не стерти на порох! Лель-Анатолій Загрудний   Чи знаєте Ви чому весільний рушник ні в якому разі не можна виносити з дому, з чого робили першу пелюшку для новонародженого,  яка традиційна дитяча вишивка або як візерунок на вишиванці змінювався разом з долею господаря?

Жадане втілення творів Жадана на черкаській театральній сцені

Зображення
Життя має лише два мости: один веде до раю, інший — до пекла. Сергій Жадан       Чи знайоме вам відчуття, коли тобі 20 років і за плечима виростають крила, які стрімко несуть тебе вперед у незвідане майбутнє і, здається, ніщо не може приборкати вулкану юнацьких бажань. У жилах клекоче гаряча кров, тіло переповнює бурхлива енергія і жага яскравого життя. Ти прагнеш незалежності й тобі байдуже,  в яких умовах жити аби лише мати змогу сповна насолодитися свободою. Ти приїздиш у нове місто, пізнаєш його особливості, ніби в замкову шпарину підглядаєш за звичками його жителів… З’являються нові знайомі, приятелі, друзі, і…ВОНА… Зовсім несподівано ти закохуєшся у людину, з якою, здавалося б, у вас немає нічого  спільного. Але ти вигадуєш причини для зустрічей, слідкуєш за кожним її рухом, слухаєш, іноді зовсім безглузді, здебільшого вигадані нею історії, осторонь спостерігаєш,  як вона зустрічається з іншими… Керуючись незвичним внутрішнім поштовхом, п...

Постійні учасники "Сцени людства"тріумфально завершили Х міжнародний театральний фестиваль

Зображення
Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас,  так і ви чиніть відносно них "Нагірна проповідь"            Останній театральний вечір фестивалю завершився сценічною версією Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки за мотивами однойменної комедії і прози Івана Тургенєва "Нахлебник" ,  постановка Михайла Резніковича , режисура Леоніда Остропольського .         4 жовтня 2013 року твір російського класика вперше знайшов своє втілення на українській сцені.       П'єса "Нахлібник" про цинічне, нещадне,  витончене приниження бідних багатими. На жаль, пройшло більше півтора століть, а ситуація кардинально не змінилася. З часом, методи приниження лише набули інших, більш вишуканих, форм, і з цим, як і раніше, ми стикаємося на кожному кроці в повсякденному житті.        За сюжетом п'єси у багатому маєтку на чужих хлібах живе бі...

Дзвінок з минулого від Пікассо…

Зображення
            Чи доводилося Вам отримувати дзвінки з минулого?        Ваша буденність більш-менш налагоджена, ви вперто крокуєте вперед життєвою стежиною, заводите нових друзів, будуєте плани на майбутнє…і…Раптом, випадково, хоча випадково нічого не трапляється, ви чуєте у динаміку телефону до болю знайомий голос… В уяві візуалізуються образи з минулого, підступно наповнюючи серце, здавалося б, забутими почуттями…