Публікації

«Родинна колиска для захисників» об'єднала військових, ветеранів та їхні родини у серці Холодного Яру

Зображення
         24 травня 2024 року вже вдруге ініціатива «Родинна колиска для захисників» згуртувала українських воїнів, ветеранів та їхні родини на території мистецького фестивалю «Крутий Заміс» у самому серці Холодного Яру – у селі Мельники на Чигиринщині задля емоційного перезавантаження та психологічного відновлення. – Спільно з благодійним фондом «МХП – Громаді» у межах програми реінтеграції та реадаптації захисників «МХП Поруч» та ГО «Патріоти рідного краю – Україна»  ми прагнемо об'єднати родини, хочемо, щоб наші військові в родинах були щасливі. Я розумію, що є душевні болі й фізичні травми, але я хотів би, щоб учасники події хоча б на певний час відволіклися від того, що болить, – зазначив ініціатор «Родинної колиски для захисників», директор ТОВ «НВФ «Урожай» Олександр Воскобойнік , додавши, що у планах  організовувати такі заходи не лише на Черкащині, а й по всій Україні.  Цього дня кілька сотень військовослужбовців та ветеранів війни мали н...

Холодний Яр дивує різнобарв'ям: поле півоній квітне у Мельниках

Зображення
     Яскраве поле півоній додає барв Холодноярському пейзажу у селі Мельники, на Чигиринщині. Ідею засновника мистецького фестивалю «Крутий Заміс» та голови ГО «Патріоти рідного краю» Юрія Романчі уквітчати пагорби Холодного Яру півоніями у 2018 році підтримав директор ТОВ «НВФ «Урожай» Олександр Воскобойнік.      – Я охоче підтримав ініціативу Юрія Романчі доповнити Холодноярську красу квітом півоній, і сьогодні ми вже висадили дві з половиною тисячі цих яскравих квітів. Таку красу ми створюємо не лише для Черкащини, а й для того, щоб сюди приїздили люди як з України, так і з-за кордону після завершення війни, – зазначив Олександр Воскобойнік.      Наразі у Яру налічується 6 сортів півоній: деякі вже відцвіли, є й такі які квітуватимуть пізніше. Щороку люди з усієї України доєднуються до висадки півоній.     – Сюди приїздили люди зі Львова, Франківська, Харкова, Дніпра, інших міст, і кожен привозив півонію зі свого краю, а хто не...

«Буде тобі, враже, так, як відьма скаже»: Херсонський театр Куліша розповів черкасцям про окупацію

Зображення
            11 квітня 2024 року Херсонський театр імені Миколи Куліша представив у Черкасах моновиставу Сергія Павлюка «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже» за п'єсою Олени Маляренко. Херсонська журналістка, письменниця Олена Малеренко, перебуваючи в окупації, фіксувала події, життєві історії поневоленого міста, які знайшли відображення у низці її поезій та новел. Ці оповіді й лягли в основу п'єси «Протитанкова відьма», яку авторка написала на прохання генерального директора Херсонського театру імені Миколи Куліша Олександра Книги.  – Вирвавшись з окупації, я кілька місяців жив у Львові і продовжував слідкувати за тим, що відбувається у рідному Херсоні. Тоді я побачив ці новели про пригоди жінки в окупації, у яких письменниця стібеться з орків. Пізніше ми познайомилися з Оленою, і я запропонував їй написати п'єсу. Це реальна історія всього того, що відбувалося в Херсоні: спочатку захоплення, потім затоплення, випробування вогнем, водою. Героїня...

Оновлення вхідної групи музею Трипільської культури в Легедзиному – один із етапів тернистого шляху до майбутнього європейського музею

Зображення
            Попри те, що офіційний туристичний сезон у Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура» розпочнеться навесні, 2 лютого 2024 року музей Трипільської культури у Легедзиному зустрічав відвідувачів із нагоди відкриття оновленої вхідної групи закладу.       – Близько двадцяти років тому приміщення фельдшерсько-акушерського пункту ми почали перетворювати на музей, а сьогодні зібралися на відкриття вхідної групи. Це один із етапів нашого тернистого шляху до майбутнього європейського музею, – зазначив, вітаючи гостей, директор Державного історико-культурного заповідника «‎Трипільська культура» Владислав Чабанюк .      За словами очільника заповідника, в районі історичної Уманщини сконцентровано біля 20 трипільських поселень, які вважаються найбільшими поселеннями ранньо-землеробського світу. Заповідник виник на місці наймасштабнішого з них, що знаходилося між селами Легедзине і Тальянки й мало п...

«Якщо хоча б одна людина зробить правильні висновки, значить, наша робота не даремна», – Черкаський театр Шевченка запрошує на прем'єру «Макбета»

Зображення
  Наразі у Черкаському театрі Шевченка проходять фінальні репетиції перед прем'єрним показом нової роботи головного режисера Станіслава Садаклієва «Макбет» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра.  За словами режисера-постановника, у п'єсах Шекспіра порушуються ті проблеми, які є актуальними й для сьогодення, саме тому питання вибору матеріалу не поставало. – Направду, я здивований, що можна так глибоко і точно прописувати драматургію, попри те, що це було 400 років тому. «Макбет» – моя улюблена п'єса Шекспіра, у ній на поверхні лежить жадоба влади, але суть у тому, як в системі влади відбуваються різні метаморфози з людьми. Ця тема мені цікава, оскільки вона стосується не лише влади в понятті державного рівня, а й того, як влада впливає на людей. Мені цікавіша Людина і те, що з нею відбувається у цій  системі – людина, яка отримує владу, і ті люди, які перебувають в ній – що з ними стається, як вони приймають рішення, як вони вибирають свій шлях:  куди йти, за ким йт...

«Драма-спринт» – шлях сучасної драматургії до українських театрів

Зображення
Фото Євгена Педіна        15 – 17 грудня 2023 року мистецька ініціатива «Драма-спринт» вдруге об'єднала театральну спільноту України у столичному Театрі Драматургів. Цьогоріч упродовж трьох днів у форматі зрежисованих акторських читань відбувалася презентація драматургічної збірки «Драма Панорама 2023», до якої увійшли десять п'єс-переможниць трьох національних та двох міжнародних драматургічних конкурсів: «Драма.UA», «Тиждень актуальної п’єси», «Липневий мед», «Aurora» (Польща) та «Reboot Festival» (Велика Британія).         – У цьому році ми видали, на мій погляд, унікальну книгу – Антологію сучасної драматургії – це п'єси переможниці драматургічних конкурсів 2023 року. Насправді такого ще ніхто не робив, хоча, я думаю, що давно вже пора. Ми зробили це вперше, і я дуже сподіваюся, що ця збірка стане щорічною. Ми хотіли повернути драматургію у літературне поле, бо вона з нього виключена, її мало видають, її майже не читають. Після столиці, м...