Театр з Рівного приголомшив черкащан

Легше витримати  правду,
 ніж страх перед  тим, 
якою вона може бути.
Мартін МакДонах
"Каліка з острова Інішмаан"
     
     Палітра емоцій на обличчях глядачів, вдячні й щасливі очі акторів, гучні   довготривалі оплески захопленої публіки – так завершився третій день Х Міжнародного театрального фестивалю "Сцена людства".
      Чим же підкорив Рівненський академічний український музично-драматичний театр черкаських театралів?
   Уявіть собі три маленьких Аранських острови: Інішмор, Інішмаан та Інішир у затоці Голвей на західному узбережжі Ірландії, площа найбільшого з яких становить 30,91 км².  На Інішмаані, середньому за розміром (9 км ² ), проживає 150 людей, деякі з них навіть сьогодні живуть без світла. Раціон жителів Арану не надто різноманітний: щоб виростити горох і картоплю потрібно прикласти певних зусиль. Оскільки на камінних островах зовсім немає землі, ірландці облаштовують городи прямо на камінні, дістаючи водорості з мулом та розстилаючи їх на твердій поверхні. Такий спосіб життя не заважає жителям островів любити і ненавидіти, радіти і сумувати, сміятися і плакати, надіятися і розчаровуватися, знаходити і втрачати, створювати і руйнувати, підніматися і падати, зберігати таємниці та дізнаватися істину. 
    Саме такий життєвий устрій  "ірландської діри" і став підґрунтям для п’єси Мартіна МакДонаха "Каліка з острова Інішмаан", яку втілив Володимир Петрів на сцені Рівненського театру.  
   Першовідкривач Макдонаха режисер Сергій Федотов зі своєю постановкою "Каліка з острова Інішмаан", яку поставив у пермському театрі "У моста" був номінований на престижну театральну премію "Золота маска". На жаль, в Україні, крім "Київської пекторалі", на яку номінуються  лише столичні театри,   подібних премій немає.     
    В Україні прем'єра всесвітньовідомої п'єси Мартіна МакДонаха відбулася у листопаді 2011 року. "Є п'єси, читаючи які, розумієш, що такий матеріал не можна не ставити", – говорить режисер вистави Володимир Петрів.  – Є п'єси, які скальпують життєві проблеми, оголюючи їх", - продовжує ділитися своїми відчуттями режисер. -  "Не вистачить пальців рук і ніг, щоб перерахувати теми, які підіймає МакДонах у своїх творах. Автор піднімає актуальні питання, які впливають на свідомість, на характер людей…"
"Добрим бути не боляче"  говорить один з героїв вистави.
  Головний герой шукає відповідь на запитання "Чи пускають калік в рай? А раптом ні, щоб ми всю красу не зіпсували". А що ж таке каліцтво? Навколо нас багато калік зсередини, то чи таким вже жахливим є зовнішнє каліцтво?
    "Каліка з острова Інішмаан" –  вистава про любов, про почуття, про людяність. Герої вистави амбівалентні – вони говорять одне, а відчувають зовсім інше. Поєднання режисерської майстерності, акторської професійності та глядацької вдячності – головні складові успіху вистави.
Ігор Ніколаєв, виконавець ролі Каліки Біллі ділиться своїм акторським досвідом: "Як у кожного свій шлях до Господа, так і у кожного актора свій шлях до ролі, до її втілення. Хороший режисер ставить на рейки, дає завдання і ти чітко знаєш, що робити і тобі не важко, ти впевнено стоїш на цих рейках і розумієш, до чого прагнути".
     

  – Режисер не повинен навчати  ЯК робити, режисер повинен сказати ЩО робити, – підхоплює думку Ігоря Володимир Петрів. ЯК робити, то завдання актора, головне  актор повинен діяти. Не грати, а діяти. Я робив цю виставу з ідеєю, що кинуте в землю зерно –  проросте.

   І зерно дійсно проросло. Цього разу у душах і серцях черкаських глядачів.  Жоден, із присутніх в залі, не залишився байдужим. І хоча це був перший візит театрального колективу з Рівного до Черкас, черкаський глядач з нетерпінням чекає на наступні вистави від Рівненського академічного українського музично-драматичного театру. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Доця» – книга одночасно і про війну, і не про війну

Фестиваль «Холодний Яр-2021» запалив новий вогонь у серцях нескореної нації

Черкаський Театр Шевченка провів глядачів життєвими стежками Лесі Українки