Кам’янська ОТГ готова дивувати втіленням нових проектів


    Кам’янська ОТГ, набравши чималих оборотів у розвитку, ні на мить не зупиняється і продовжує генерувати ідеї, братися за нові унікальні проекти та докладати зусиль для покращення умов проживання у громаді.

    У травні минулого року у Кам’янці відбулося святкове відкриття квітучої сакурової алеї вздовж вулиці Шевченка, а вже зараз громада планує прикрасити вулицю Небесної Сотні вічнозеленими кипарисами та туями. Затишна кипарисово-туєва алея незабаром з’явиться на місці старих яблунь, які, за словами заступника голови Кам’янської ОТГ Олександра Потапенка, завдають чималого клопоту містянам. 
       
    Якщо у квітні норвезька компанія Scateс Solar лише розгортала будівництво сонячної електростанції на 52 орендованих гектарах у Кам’янці, то наразі 100% відсотків сонячних панелей вже змонтовано, а їх не більше не менше, як 82 тисячі на виробничій площі 46 гектарів. Тож, вже найближчим часом сонячна електростанція запрацює на повну потужність.
Сонячні панелі

     

   Не припиняє громада працювати і над удосконаленням туристичних особливостей міста Кам’янки міста, зокрема на туристичному маршруті «Тясминський каньйон»  встановили нові якісні альтанки, які гармонійно доповнюють природний ландшафт та слугуватимуть чудовим місцем для відпочинку на березі мальовничої річки Тясмин. До речі, громада не на жарт стурбована забрудненням річки, і сподівається, що на вищих державних щаблях почують заклик до порятунку річки.

     – Ми подаємо документи, куди тільки можна, аби очищення нашої  річки внесли у програму охорони природних об’єктів, –  говорить заступник міського голови Олександр Потапенко.  – За власні кошти громада виготовила проект, який обійшовся в 300 тисяч гривень. І це тільки папери. Загалом, вартість проекту очистки річки Тясмин складатиме 19,7 млн. грн, зрозуміло, що для нас така сума не підйомна. Навіть для Черкас, для спів фінансування, це забагато. Тому, ми готуємо цей проект на Міністерство екології та природних ресурсів і на державне агентство водних ресурсів України, щоб нашу річку включили на 2020 рік в перелік об’єктів, які потребують природоохоронних заходів.  Маємо надію, що річка повністю не обміліє допоки виділятимуть фінансування.
   

   Привабити до Кам’янки, до Тясминського каньйону, поціновувачів мистецтва зі всього світу може втілення ідеї унікального театру на воді. Всім відомо, що знаний композитор Петро Чайковський неодноразово відвідував Кам’янку і, надихаючись самобутньою красою тутешньої природи, саме на берегах Тясмину створив низку своїх найкращих творів, поміж яких і «Лебедине озеро». Власне, облаштування сучасної сцени на воді для балету «Лебедине озеро»,  амфітеатру для глядачів на підліску, з якого відкриватиметься вид на чаруюче дійство, –  головна ідея масштабного проекту, для якого громада шукає інвесторів, спонсорів, меценатів. За словами Олександра Потапенка, мрія може втілитися, якщо такою ініціативою зацікавляться мільйонери, які тяжіють до першоджерельного мистецтва, які прагнуть відчути енергетику місця, де народжувався музичний шедевр, і водночас споглядати втілення твору на натхненній землі. 

Роботи з облаштування «Children Music Park»
   Продовжуючи тему творчості великого композитора Петра Чайковського, вже в листопаді у Кам’янці, на розі вулиць Героїв Майдану та Перемоги, перших відвідувачів вітатиме «Children Music Park». На місці занедбаного клаптика землі, завдяки перемозі проекту у конкурсі «Малі міста –  великі враження», заснованому Міністерством культури України з метою стимулювання культурного розвитку малих міст і територій та промоції культурної спадщини, розгорнеться європейський музичний сквер для відпочинку. Вартість проекту 1 млн. гривень, з яких 700 тисяч –  державні кошти.
   
Роботи з облаштування «Children Music Park»
   У 1878 році, гостюючи у своєї молодшої сестри Олександри Давидової у Кам’янці, Петро Чайковський написав «Дитячий альбом», що носить авторський підзаголовок «Двадцять чотири легкі п'єси для фортепіано», який присвятив своєму племіннику Володі Давидову. Саме цей дитячий альбом і відтворять ідейники проекту у новоствореному сквері: 13 об’ємних інсталяцій у вигляді розгорнутих книг із малюнками сцен сюжетної лінії п’єси та першими нотами твору на кожній сторінці.  У центрі скверу розміщуватиметься книга, на якій буде зображення Петра Чайковського, назва «Дитячий альбом» та рік створення музичної збірки  – 1878. Окрім цього, на кожній сторіночці буде QR-код, сканування якого дозволить прослухати відповідну композицію та ознайомитися з короткою інформацією про неї. 

   – Нічого подібного в області немає, і, скоріш за все, немає в Україні, –  зазначає заступник міського голови  Олександр Потапенко. –  Ми сподіваємося, що цей музичний сквер стане сучасною онрасою Кам’янки, улюбленим місцем для відпочинку кам’янчан і гостей місця. Саме створенням цього скверу, ми з’єднуємj туристичний маршрут «Тясминський каньой», з пам’яткою культури національного значення «Зелений млинок».
   Вся паркова зона буде добре освітлена, оснащена лавочками для відпочинку, бездротовим інтернетом, урнами для сміття і невеликою сценою, на якій твори Чайковського виконуватимуть, як учасники дитячого музичного конкурсу імені Петра Чайковського, так і всі охочі музиканти.
     
Водяний млин "Зелений млинок"
         

   Наразі у Кам'янці вздовж центральної алеї «Парку декабристів» розташовані скульптури, виконані учасниками мистецького проекту «Кам’янська земля – край славетних героїв», що втілює Кам’янський державний історико-культурний заповідник. Згодом, мистецькі творіння, які протягом двох тижнів створювали сім скульпторів з різних куточків України, будуть переміщені до заднього дворика історичного музею, де покладуть початок Скверу Героїв – уславлення та увіковічення у камені українських патріотів.



Робота скульптора

    Не пасуть задніх в питаннях благоустрою і села Тимошівка та Юрчиха, що входять до складу Кам’янської об’єднаної територіальної громади.  За ініціативи старости села Тимошівка Дмитра Луб’яного, біля обеліску Слави, на занедбаній тривалий час території, облаштували місце для відпочинку. Починаючи від паркових доріжок до вуличного освітлення та зручних лавочок, місцина, яка нещодавно нагадувала хащі, перетворилася на затишну паркову зону. У планах громади встановити альтанки, оновити місточок.
Територія відпочинку в Тимошівці

     

    Тимошівська загальноосвітня школа, що носить ім’я видатного польського композитора Кароля Шимановського, уродженця Тимошівки, знана далеко за межами України. Щороку у жовтні, до дня народження славетного композитора, Тимошівка приймає делегації з Польщі. У приміщенні школи, яка, до речі, зведена на фундаменті колишньої садиби Шимановських, діє музей Кароля Шимановського, експонати якого були зібранні спільними зусиллями жителів громади: тогочасні меблі, фотографії, листи, документи,  барельєф натхненника Шимановського –  Шопена.



   – Вся рання творчість Кароля Шимановського тісно пов’язана з українськими мотивами, тобто Шимановський майстерно вплітав у свої твори українські балади, думи, пісні. Якщо порівняти ранні твори Шимановського із його зрілою творчістю, з композиціями, які він писав вже у Польщі, в Швейцарії, то вони суттєво відрізняються, –  пояснює Олександр Потапенко. – Зрозуміло, що експонатів у музеї дуже мало, тому що родина Шимановського переїхала у Польщу в період революційних подій, коли всі маєтки панів та поміщиків руйнувалися, а речі розтягувалися по домам. Маєток Шимановських спіткала така ж доля, як і маєток Давидових у Кам’янці – все зруйнували, розібрали, знищили. Але для поляків навіть ця інформація, яку ми своїми силами тут зібрали, є величезною цінністю. 


   За словами заступника міського голови, громада має велике бажання, окрім однієї музейної кімнати, запропонувати гостям Кам’янщини більше  туристичних родзинок, адже Тимошівка здавна славиться талантами.

  – Нещодавно у Кропивницькому вийшла книга «Чумацькими стежками», де зібрані стародавні українські пісні, які виконуються акапельно, і ці пісні записані саме від жителів Тимошівки. Я ще з дитинства чув такі пісні на весіллях, на толоках, от ці пісні були зібрані тут, у Тимошівці, –  пишається заступник міського голови.

  Зі свого боку, староста села Юрчиха Ольга Засядько, заручившись підтримкою депутата Кам’янської міськради Сергія Могилки, теж докладає зусиль, аби покращити життя в селі: наразі функціонують всі об’єкти інфраструктури, зроблені дороги, вуличне освітлення, встановлена нова зупинка громадського транспорту, у дитячому садочку «Сонечко» зробили утеплення добудованого приміщення для їдальні, де будуть харчуватися учні початкової школи, проведений інтернет.
Прибудоване та утеплене приміщення
 для їдальні в дитячому садочку

    Біля будинку культури у селі Юрчиха тішить око приваблива зона для відпочинку з фонтаном по центру,  неподалік розташовані спортивний та дитячий майданчики. До зими у будинку культури, приміщення якого, зведене колгоспом у 70-х роках, буде встановлено два сучасні опалювальні котли та налагоджено водопостачання.
Територія для відпочинку в селі Юрчиха
      Творчі колективи будинку культури села Юрчиха «Криниця» та «Червона калина» знані далеко за межами Кам’янської ОТГ, адже активно беруть участь у музичних конкурсах та подіях не лише місцевого рівня, а й обласного та всеукраїнського. За словами директора сільського будинку культури, минулого місяця народний фольклорний ансамбль «Криниця», учасникам якого від 40 до 80 років, здобув призове місце на конкурсі у Броварах. 
Дорога у селі Юрчиха

   Попри те, що у Кам’янській громаді активно вирує робота з втілення проектів, удосконалення туристичних маршрутів, покращення благоустрою, за словами заступника міського голови Олександра Потапенка, є ціла низка питань, які необхідно якнайшвидше вирішити.

      Керівництво громади продовжує намагатися досягти передачі на баланс Кам'янської ОТГ доріг загального користування – разом із пропорційним фінансуванням на їх утримання. Транспортне сполучення між населеними пунктами громади забезпечує придбаний автобус, що наразі проходить документальне оформлення на комунальному підприємстві громади. А от перевезення школярів новим шкільним автобусом опинилося під загрозою,  оскільки кошти субвенції, виділені відповідно до постанови попереднього Кабміну, на які придбано автобус для школярів,  «заморожено»  на невизначений термін на казначейський рахунках.

     –  Якісні дороги – це найперше, що потрібно місцевим жителям. Жителям треба, щоб було вуличне освітлення, температурний режим, затишок та якісне навчання у школах і садочках, – говорить Олександр Потапенко. – Кам’янчани хочуть інвесторів, а інвестори дивляться, чи є в громаді трудові ресурси, яких, на жаль, немає, бо всі закордоном. Наразі у центрі зайнятості зареєстровано близько 400 вакансій, які треба закрити. 

   Вже не один рік на орендованих землях Кам’янської громади займається тваринництвом іноземний інвестор, співвласник господарства «Агро Плюс 2006» австрієць Томас Бруннер. Окрім фермерства, австрієць страшенно любить музику, і виступає найбільшим меценатом щорічної музичної події Kamianka Music Fest. За словами Олександра Потапенка, Томас значно допомагає громаді, дає слушні поради, вказує на речі, на які б українці не звернули увагу. 

    Усупереч тому, що у Кам’янській ОТГ чимало принад для туристів, а вночі Кам'янка яскраво сяє різнобарвними вогнями і, за словами жителів, нагадує маленький Лас-Вегас, у громаді немає ані готелю, ані хостелу, де б могли зупинятися і туристи, і журналісти, і гості громади.

   – У нас є декілька приміщень, які можна було б облаштувати готельні номери. Ми залюбки приймемо інвестора, будь-кого, хто готовий вкласти гроші у туристично-готельний бізнес у нашій громаді,  – заохочує до співпраці заступник міського голови Олександр Потапенко.

  Про нові проекти, мрії, ідеї та перспективи Кам'янської ОТГ стало відомо під час прес-туру, організованого Черкаським Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за  підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

Публікації: Черкаський край

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Доця» – книга одночасно і про війну, і не про війну

Дара Корній: «Проблем з натхненням немає, навпаки, є брак часу»

«Драма-спринт» – шлях сучасної драматургії до українських театрів