Антін Мухарський: «Треба встигнути зробити те, що ти маєш зробити»
Третій Черкаський
книжковий фестиваль захопив черкасців та гостей міста у круговерть зустрічей,
презентацій, майстер-класів, виступів, знайомств, автограф-сесій та унікальних можливостей
не лише здалеку спостерігати за відомими особистостями, а й поспілкуватися,
потиснути руку чи зробити спільну світлину на згадку.
Від самого
першого дня фестивалю поблизу першої локації розташувався презентаційний
стенд книг Антіна Мухарського, біля
якого всі три дні поспіль щедро дарував посмішки панянкам та не відмовляв у
чоловічих рукостисканнях сильній статі письменник, актор, шоумен та телеведучий
Антін Мухарський.
Фото Катерини Криниці |
Перебуваючи на фестивалі, гріх не скористатися нагодою поспілкуватися з Антіном Мухарським після презентації
і дізнатися щось особливе, понад те, що автор встиг розповісти на широкий
загал.
– Книжка
почала писатися ще три роки тому. Якось я гуляв нічним Віднем, і раптом побачив
бомжа, який стояв і, вибачайте, справляв малу нужду під церквою, а поруч з ним
стояла собачка на мотузці – така жирна, товста, з іклами, що стирчали. Неподалік я
помітив дуже красиву даму а-ля Мерлін Монро. І мені так це запало в мою емоційну
пам'ять, що я вирішив, що було б добре придумати такого героя, який ночами
гуляє по містах з різними поп-героями, – відверто поділився джерелом натхнення
до написання твору Антін Мухарський.
На презентаційному стенді поруч з яскравою обкладинкою казки
«Кістяк з Чорнобиля» в око впадає книга-близнюк, але з написом англійською «The Skeleton from Chornobyl». З розмови із письменником стає відомо, що переклад зробила черкащанка Ірина Гоял,
випускниця 2008-го року кафедри прикладної лінгвістики Черкаського державного
технологічного університету. З’ясувалося, що від народження Кістяк
Антіна Мухарського мав заявити про себе на весь світ.
– Ідея
англомовної версії з’явилася від самого початку роботи над історією, тому що персонаж
створений за всіма архетипічними ознаками голлівудського героя, який може бути
цікавим і в Китаї, і в Америці, і в Італії – всюди, тому що про Чорнобиль знають
скрізь, – пояснює письменник. – Років 15 тому, коли за кордоном кажеш «Ukraine»,всі
реагують:«Oh, yes, I know Chornobyl». І так склався сюжет про Кістяка, який живе в
Чорнобилі, і може на одну ніч повертати
будь-яку душу на Землю, щоб вона
доробила свої справи. Ну це вже буде друга, третя частина… Але народження
Кістяка – це перша частина, про те, як він створився. І потім, у другій-третій
частині до нього вишиковуватимуться всі: від Стіва Джобса до Майкла Джексона і
Леонардо да Вінчі. І вони будуть приходити на цю землю, щоб з нашим
чорнобильським Кістяком погуляти Києвом, Черкасами, або Нью-Йорком. Це будуть пригоди інфернальних персонажів,
тобто це будуть казки з того світу.
– Персонаж створювався класичними, канонічними
законами анімаційного жанру: короткі діалоги, абсолютно конкретні топоніми,
конкретні пейзажі, конкретна естетика. Тобто там все зафіксовано з конкретним
прицілом на сценарій і мультфільм. Крім цього, є пропозиція зробити комп’ютерну
гру, і вона наразі обговорюється, – зазначає автор.
Окрім розповіді про казку «Кістяк з Чорнобиля», вихід
якої вдало співпав з виходом популярного серіалу «Чорнобиль» від HBO,
Антін Мухарський охоче поділився найближчими творчими планами.
– Зараз
я працюю над дорослою книгою. Це буде продовження «Жлобології», тільки художнє, під назвою «Троєщинське Євангеліє», – привідкриває
завісу творчих перспектив письменник.
Книга-альманах «Жлобологія», у яку
увійшли 33 есе сучасних українських культурних діячів, що представляють різні
сфери громадського, культурного, політичного життя, і вбачають у «жлобстві»
соціальну проблему побачила світ у 2013 році. Тоді Антін Мухарський виступив
автором та куратором літературно-соціального проекту.
Фото Катерини Криниці |
– Книга
«Троєщинське Євангеліє» заснована на реаліях. Вона про величезний спальний
район, де змішуються долі багатьох українців, про те, як ми красиво вбиваємо
один одного, як пожираємо, як ми ненавидимо, – емоційно розповідає письменник. –
Це – своєрідна «банка з павуками», де українці навчилися філігранно знищувати
одне одного , про нашу заздрість, про нашу чорноротість, про нашу дикунство
середньовічне, про відьом, про феміністок, про алкоголіків, про воїнів АТО, про
московських попів, про кодло, яке крутиться… Це все вирує у життєвому котлі. Це –
Україна, і вона така. Небесна, Шевченкова, де всі ходять в сорочках, така
Україна – десь на небі, а у нас вона – така.
Упродовж
спілкування Антін Мухарський неодноразово підкреслював, що він цінує свою
літературну незалежність і прагне зробити як найбільше у своєму творчому житті.
Фото Reed's event |
– Я орієнтуюся
на свої смаки і на власні вподобання, бо в мене специфічна естетика, специфічні
смаки. Люди часто мислять стереотипно. Коли мені починають давати стереотипні
зауваження, я їх інколи вислуховую, чемно вклоняючись, а коли у мене поганих
настрій, можу й на х*** послати, розумієте? – пояснює власну позицію Антін
Мухарський. – У випадку «Кістяка» не
було контрольних читачів, тобто я сам собі був читачем.Це моя книжка, яку я
створив для себе. Це мій світ. Вам він може подобатися, може не подобатися, але
я не залежу від сторонньої думки, не залежу взагалі, у мене не було жодних
грантових інституцій, жоден грант я ніколи не брав. Я дійсно незалежний
письменник. Немає жодної інституції, жодної людини, яка б впливала на мою
творчість, вказувала мені, як творити.Це право я виборюю собі все життя. Це
важко, але це мій шлях.
Зважаючи на
популярність творчості Антіна Мухарського, він гідно торує нелегкі мистецькі шляхи,
доносячи незаангажовані думки та погляди сучасникам не лише в Україні, а й за
її межами.
– Часу мало, час дорогий, цінний, треба встигнути зробити те, що ти маєш зробити, – підсумовує розмову
Антін Мухарський.
Публікації: Черкаський край, ЧДТУ, Дзвін, 18000, Вичерпно, Дзвін-медіа
Коментарі
Дописати коментар