«Контрабас розбушувався»: світом править піар…

Декорації та костюми у сірій невиразній кольоровій гамі, крах бізнесу головного героя, розгубленість, депресія та повернення в думках до часів, коли все було інакшим… Знайома картинка?

Багато з нас особисто відчули схожу ситуацію, раптово опинившись в карантинних обмеженнях, збившись зі звичного життєвого ритму та потрапивши у полон обставин. Дивовижно, але коли в січні режисер В’ячеслав Жила брався за постановку, а автор п’єси «Контрабас розбушувався» Олександр Володарський особисто влаштував читку в Черкаському Театрі Шевченка, ніхто не міг і уявити наскільки зміниться наше життя і авторські ідеї набудуть нових, актуальних сенсів.

Прем’єра, яка мала відбутися у квітні, збирає відданих театралів на День Конституції, аби до державного свята вразити гостротою мистецької іронії, своєрідним закликом не потрапляти в тенета брехні та суспільного навіювання, відстоюючи свої прагнення.

– Безумовно карантин наклав певний відбиток на постановку: і ситуація в країні, і запровадження карантину, і політичні реалії – все це відображено у виставі. Як режисер я вклав у постановку свої думки, натякнувши, езоповою мовою, на ситуацію в державі: як спочатку руйнується родина, потім країна, потім все руйнується, і до чого це все призводить, – говорить режисер-постановник В’ячеслав Жила. – Але, попри те, що плани, і особисті, і театральні, полетіли шкереберть, ми все ж згуртувалися і разом з Петром Ластівкою та колективом зробили все можливе, щоб Черкаський Театр Шевченка існував і працював.

«Контрабас розбушувався» вже друга робота тернополянина В'ячеслава Жили у співпраці з київським драматургом Олександром Володарським у черкаському театрі. У березні 2019 на розсуд глядача цей мистецький тандем представив комедію з двома неповерненнями «Олена не прийшла додому». Більш того, над сценографією та костюмами до обох вистав працювало талановите подружжя Сергія і Наталки Ридванецьких, а хореографом постановником виступив незмінний Володимир Татаринов. До того ж, акторське тріо: Павло Гончаров, Олена Брехаря та Тетяна Крижанівська і в новій виставі з’являються у знайомих амплуа: чоловік, дружина й теща. Доволі сміливо-ризикований режисерський хід, та чи вдалося В’ячеславу Жилі оминути штампів – вирішувати глядачу.

А от на декорації та костюми, я переконана, глядач зверне особливу увагу, адже у першому акті сіра кольорова гама та пласкі графічні декорації і реквізит –влучно доносять банальність життя, сірість, нудність, плоскість. Декому на гадку можуть спасти чорнобілі соціальні карикатури датського художника Герлуфа Бідструпа, та сценограф вистави Сергій Ридванецький зазначає, що в театрі це досить поширений прийом, коли намірено сплощене зображення розмальовують і працюють з ним, ніби з об’ємним предметом.

– Ми довго фантазували, якими зробити декорації до Контрабаса і дофантазували до того, щоб збагатити, певним чином розворушити свідомість незвичним візуалом. Сказати, що це абсолютно оригінальнопридумка не можна,але якби сценографія була правдивою: звичайний диван, стіл, крісло – це б так не вражало, – пояснює Сергій Ридванецький. – На іншому боці декорацій та сама графіка, тільки абсолютно інше кольорове тло. Ми вирішили зробити навпаки - сум виразити через колір, адже у героїв, попри трагічну ситуацію, почало налагоджуватися фінансове становище. Тобто, ми вирішили алогічним і абсурдним методом вивернути все навпаки і, на нашу думку, це виглядає комічніше.

Зі свого боку художниця з костюмів Наталка Ридванецька поділилася, що разом із режисером, на рівні відчуттів вирішили спочатку зробити сіру масу, зважаючи на певні буремні події, які відбуваються в країні.

– Ахроматика, домашнє, нейтральне, безлике… Жінки, які постійно ходять в махрових халатах, незалежно від сезону, огірки, буденність. Костюми героїв ми об’єднали зі сценографією, яка має таку особливу графіку. У другій дії – на фоні кольорових графічних декорацій герої з’являються в зеленому вбранні. Дві сукні головних героїнь робилися з життя, за мотивами суконь першої леді, в яких вона відвідувала офіційні зустрічі в Японії та в Америці. Нам хотілося відірватися від побуту, хотілося, щоб самому було цікаво створювати щось нове, – зазначає Наталка Ридванецька. – Ми працюємо в репертуарному театрі, тому, на жаль, рідко трапляються матеріали, де ми могли б робити те, що хочемо, тому мусимо зацікавлювати себе самі.

За задумом художниці з костюмів, у фіналі всі вбрані в зелене і лише три білі плями, як символи надії, на тлі зеленого середовища.

Вистава «Контрабас розбушувався» сповнена символів сьогодення, яких не злічити, а ще виставу можна легко розібрати на гострі цитати, що викликають сміх крізь сльози і змушують замислитися.

– Театр – є стовпом захисту мови, нації, обрядів, традицій, сьогодення і минулого. Ми збираємо докупи історію і сучасність, – наголошує директор, художній керівник Черкаського Театру Шевченка Петро Ластівка, акцентуючи, що без культури немає нації.

Театр – це ще й місце зустрічі із собою, відтак у постановці «Контрабас розбушувався», якщо не заплющувати очі, то можна розгледіти себе, своїх сусідів, колег, владців, бізнесменів, журналістів… Якщо не закривати серце, то можна зрозуміти, що не варто зраджувати своїм мріям, не варто перефарбовуватися чи то у сірий, чи в зелений колір, адже фортуна може крутнути колесо і все перевернеться догори дриґом, або складеться, якнайкраще.

– Контрабас – це символ. У виставі контрабас всім заважає, так і митці часто без підтримки держави стають загубленими, втраченими, зайвими. Багато людей розгубилося, ті хто були сильніші, змогли перелаштуватися, адаптувалися до нових умов, у інших трагічніша доля, – говорить виконавець головної ролі Гени Куріцина Павло Гончаров. – Інколи у людей в голові трапляється революція, коли внутрішній світ конфліктує із зовнішнім, з навколишнім світом, тоді трапляється вибух, після якого людина кардинально змінює свою поведінку, своє життя.

На прем’єру до Черкас завітає автор п’єси Олександр Володарський, аби розділити смакування першого показу з черкаськими глядачами.

– Мої п’єси йдуть у багатьох театрах. Більшість з них я бачив, і вони всі різні, але меседж один – життя треба жити. У «Контрабасі» головний меседж – все життя – піар, і я вважаю, що цей меседж дійде до глядача, – висловив сподівання після читки у січні драматург.

Потужним фіналом вистави стала пісня товариша В’ячеслава Жили - київського композитора, який працює у столичному театрі «Актор» та має власну студію звукозапису, Юрія Звонаря. Кожне слово музичного твору влучає у саме серце, доводить до мурах по шкірі, до сліз в очах і до бажання змінюватися і змінювати навколишній світ: «Далі йти обирає кожен особисто

Правду, щоб знайти, треба просто йти шляхом тернистим»....

Прем’єрні покази сучасної комедії «Контрабас розбушувався», ролі у якій виконують Павло Гончаров, народна артистка України Тетяна Крижанівська/заслужена артистка України Світлана Москаленко, Олена Брехаря, народний артист України Юрій Берлінський, Анжеліна Іванова, Олександр Новаченко, заслужений артист України Микола Зайнчківський, заслужений артист України Олександр Кузьмін, Олександр Гуменний, Микола Кашеїда/Олексій Клименко, Михайло Кондратський, відбудуться 28 червня, 1, 5 та 12 липня 2020 року.