"Олена не прийшла додому" – Черкаський Театр Шевченка продемонстрував коловорот неповернень

    

     У перший день весни Черкаський Театр Шевченка підготував шанувальникам Мельпомени прем’єру вистави «Олена не прийшла додому», яка покликана розбурхати почуття після зимової сплячки, широко розплющити очі на навколишній світ та відкрити серце назустріч любові.

     

  Режисер-постановник заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила вже другу весну поспіль втілює у Черкасах п’єси сучасних драматургів. Після «Тестостерону» польського драматурга Анджея Сарамоновича, В’ячеслав Жила вперше втілив на сцені п’єсу відомого  письменника-гумориста, сценариста і драматурга киянина Олександра Володарського. Окрім численних гумористичних монологів, які читали зі сцени Клара Новікова, Євгеній Петросян, Володимир Винокур, Геннадій Хазанов та інші знані гумористи, у творчій скарбничці Олександра Володарського нині 7 п’єс, серед яких і «Олена не прийшла додому».

         

   Чому ж «Олена не прийшла додому» намагаються з’ясувати в Черкаському театрі Шевченка. Аби не вводити глядачів в оману на афіші зазначено, що це комедія з двома зникненнями, тобто дві різні історії розділені антрактом. Від самого початку глядач стає спостерігачем за типовим життям звичайного міста, з його шаленим ритмом, в якому ми не помічаємо один одного, губимося у сірій масі, щодня виконуємо до механізму відточені рухи, покірно пливемо за течією життя. Режисер вистави дає можливість, немов крізь шпарину, зазирнути в інші домівки, стати свідками сімейних, часом комедійних чи абсурдних драм. Більше того, завдяки театральним засобам, ми можемо навіть зануритися в уяву героїв – впевнена, ми ще й не таке іноді фантазуємо, підбурені невгамовними емоціями. Дві різні історії двох Олен, які не прийшли додому, об’єднує спільне прагнення – прагнення такого необхідного, як повітря, кохання та жіночого щастя.

     – «Олена не прийшла додому» – п’єса дещо автобіографічна. Як кажуть, герої ходять поміж нас, – зізнається автор п’єси Олександр Володарський, який завітав до Черкас на прем’єру. 

    – Початок вистави символізує, що ми по вулицях ходимо один одному не потрібні. Ми всі, як механічні. Ми не думаємо один про одного, а потім ми потрапляємо в сім’ю, де сім’я переживає за свою дитину, а потім потрапляємо в іншу сім’ю, де діти переживають за своїх батьків, але все це  завершується любов’ю. Тому що ми мусимо любити один одного, ми мусимо пам’ятати, поважати одне одного, бо ми живемо один раз. Відтак, вистава саме про те, щоб памятали, що любов – це дуже важливо,  – наголошує режисер-постановник В’ячеслав Жила.

   

    Сповнена життєвого сенсу драматургія, мудра професійна режисура, майстерна гра акторів, вдумливий індивідуальний підхід до сценічного оформлення та костюмів талановитого подружжя Наталки і Сергія Ридванецьких, креативне сучасне бачення хореографії та пластичних етюдів Володимира Татаринова  – гармонійно переплелися у виставі «Олена не прийшла додому», яка, безперечно полюбиться глядачам різних поколінь. Окремо варто відзначити роботу артистів балету, які потішать аудиторію яскравими образами. А заслужений артист України Сергій Бобров, надихнувшись історією, написав для постановки чуттєву пісню «Крилате щастя». 

   Загалом вистава «Олена не прийшла додому» – про кожного з нас, кожен впізнає себе у тій, чи іншій ситуації, адже хтось колись не повертався додому, або, не змикаючи очей, чекав чийогось повернення.

   – Всі вже дорослі, всі колись не повертаються додому – це такий коловорот неповернень в природі, – говорить один із героїв постановки.     А ще кожен мріє про щасливу родину, куди завжди хочеться повертатися: «Вдало одружитися – одружитися із жінкою, яка має ангельське терпіння, і все життя терпіти».        

   

     Читки цієї п’єси у присутності автора вже відбулися у Запоріжжі та Києві, але саме в Черкасах Олександр Володарський вперше побачив свою драматургію з двома зникненнями на театральній сцені, приправлену режисерським баченням В’ячеслава Жили.
   – Сьогодні я побачив деякі неочікувані для себе речі, оскільки у мене своя вистава в голові, а на сцені зовсім інше. Але це не гірше, ніж те, що у мене в голові, це  –  інше, – поділився враженнями після прем’єри Олександр Володарський. – Режисер додав сюди лірики, і це чудово, тому що мені б не дуже хотілося переглядати пусту комедію, аби просто посміятися. Це життя – десь плачеш, а десь смієшся, інакше не буває. Не можна постійно сміятися, треба іноді побути і серйозним, хоча з іншого боку, без певного іронічного погляду на життя, мені здається, дуже важко вижити. 

    У березні Черкаський Театр Шевченка запрошує ще на два покази комедії з двома зникненнями «Олена не прийшла додому» 3 і 28, а далі слідкуйте за афішами.

Світлини: Marina Severinchuk