Олександр Красюк: Знайомство з Кінгом відбулося, коли померла музика і народилася попса

   

    У п'ятницю молодіжна громадська організація «Книжковий маестро» у межах грантового проекту «Мозковий штурм» подарувала черкасцям унікальну нагоду поспілкуватися із перекладачем творів Стівена Кінга Олександром Красюком та літературним агентом і редактором перекладів Кінга Юкою Гавриловою. 

      Після того, як кілька перекладачів зламали зуби об Кінга, тексти якого своєрідні, важкі та перенасичені цитатами з рок-н-рола і поезії, Олександр Красюк доніс ідею не одного твору великого американського письменника сучасності до українських читачів.

    Колишній музикант, кравець, рятувальник та охоронець сьогодні є відомим українським культурологом, письменником, перекладачем, редактором та ідеологом різноманітних видань. 

     Від самого початку творчої зустрічі розгорнулася цікава літературна дискусія, під час якої всі присутні мали змогу обговорити хвилюючі теми, поділитися враженнями від прочитаних творів Кінга в українському перекладі, поставити гостям особисті та фахові питання.

      Найбільше «кінгоманів» цікавили особливості мови «короля жахів», специфіка добору відповідних українських слів та тонкощі перекладу творів Стівена Кінга загалом.        

   Олександр Красюк поділився секретом не лише перекладу творів Кінга, а й методом його сприйняття. 

       – Добираю слова, які відповідають словам оригіналу. Українська мова багатюща і не потрібно боятися використовувати забуті фрази, шукати щось нове, яке в контексті творів Кінга буде на своєму місці, – розповів досвідчений перекладач.

      Олександр Красюк підкреслив, що Кінг пише не жахи, а глибоко-реалістичну літературу, упаковану для найкращого споживання. 

      – У своїх творах Кінг застосовує барвисту психологічну палітру і динаміку. Уважний читач помічає, як змінюється характер персонажів, та й самі герої в різних ситуаціях, – наголошує пан Олександр.      

   Як приклад відповідності перекладу, Юка Гаврилова навела творчість Миколи Гоголя, твори якого народжувалися в його голові українською, а виходили в світ вже російською мовою. Літературний агент навіть заохотила присутніх спробувати зробити зворотній переклад.

     Запекла дискусія розгорнулася стосовно маловживаних українських слів, на що перекладач охоче послався на українську літературу та на унікальність стилістики Кінга, яку неможливо сплутати. Видатний американський письменник сучасності пише досить складною мовою з використанням діалектів, отже не варто монотонно перекладати одне й те саме слово. 

      – Шукати точне слово – це водночас і складність і задоволення, – ділиться пан Олександр. – Твори Кінга не можна перекладати одразу, потрібно кілька разів повертатися, бо він любить гратися зі словами. Одна фраза повторюється у Кінга в різних контекстах, і хоча, зазвичай, на деталі витрачається багато часу, але це й приносить багато задоволення. Головне піймати ритм і не зупинятися, щоб не втратити зв'язок.   

     – Деякий час в нашій країні була певна дієта, і читачам пропонувався «знежирений продукт, –  проводить невеликий літературний історичний екскурс Юка Гаврилова. – Це стосується, насамперед, української мови, з якої викидалися певні слова, щоб вона була схожа на російську.

       Під час зустрічі допитливі читачі не оминули увагою і скандальний переклад одного з романів Стівена Кінга, над яким працювало кілька перекладачів, і, як результат, невдалий переклад з російської мови набув неабиякого розголосу. 

       Аудиторія також поцікавилася творчими планами гостей заходу на майбутнє. Олександр Красюк прагне приділити більше уваги історичним творам, одним з яких є книга Хіларі Мантель про Томаса Кромвеля, радника Генриха VIII. 

      Цікава інформативна літературна зустріч-дискусія з Олександром Красюком та Юкою Гавриловою не лише дала можливість на певний час поринути у світ перекладацьких реалій, а й надихнула на поглиблене вивчення різнобарв'я рідної мови та знайомство з новими творами українських та закордонних авторів.

Світлини: Книжковий маестро

Публікації: Місто на Че