У вирі мистецьких подій

    Сьогодні чи не в кожному українському театрі чільне місце в репертуарі посідає «Украдене щастя», просякнуте драматизмом особистих історій героїв, глибиною характерів та самобутньою красою мови.  Віднині своє «Украдене щастя» за творами Івана Франка в оригінальній постановці головного режисера Станіслава Садаклієва , сповненій креативних режисерських та сценографічних рішень, оселилося в Черкаському театрі Шевченка.     За свідченнями Вікіпедії , в основу драматичного твору «Украдене щастя» Іван Франко поклав народну «Пісню про шандаря», один із варіантів якої записала приятелька Франка Михайлина Рошкевич 1878 року від селянки Явдохи Чигур у селі Лолині Долинського повіту. Після нескінченних цензурних удосконалень 15 листопада 1893 року постановку п'єси Франка на сцені театру товариства «Руська бесіда» здійснив Кость Підвисоцький, який і виконав роль Миколи Задорожного. Анну тоді грала Антоніна Осиповичева, а Михайла Гурмана — Степан Янович (батько Леся Курбаса). До кінця  1893

        Ярослав Мудрий, Анна Київська, Тарас Шевченко, Семен Гулак-Артемовський, Тодось Осьмачка, Василь Симоненко.... 24 березня 2021 року скарбничка видатних українських постатей, державотворців, втілених у Черкаському Театрі Шевченка, збагатилася Лесею Українкою. До 150-ї річниці від дня народження української поетки, письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки, відчайдушної патріотки режисер Павло Гончаров здійснив свою давню мрію – поставив виставу-притчу «ЛесЯ Українка» на сцені академічного театру.     У мить, коли гасне світло і залу огортає темрява, у яскравому промені з’являється Леся Українка, поволі крокуючи залою і ведучи   інтимний діалог чи то з власним сумлінням, чи з внутрішніми демонами, чи зі своїм чоловічим «Я», чи, може, з Господом Богом. Мимоволі глядачі стають свідками оголення душі Лариси Косач-Квітки, душі жінки, яка втомилася від одвічної боротьби, жінки, яка прагне любові, жінки, яка готова до сповіді... Ця сакральна розмова стає порталом

                17 листопада у Черкасах відбувся допрем ’ єрний показ військової драми «Мати Апостолів» режисера Зази Буадзе, відомого прихильникам українського кіно за фільмами «Червоний» та «Позивний Бандерас». Презентувати стрічку, яка побачила світ завдяки підтримці Міністерства культури України, до обласного центру завітали кінопродюсер Дмитро Овечкін , який, до речі, уродженець Черкас, та виконавиця однієї з ролей у фільмі, актриса Світлана Осипенко .            –        Ніколи не думав, що мені випаде честь приїхати в рідні Черкаси і презентувати своїм землякам фільм, у який ми з командою вдихнули стільки сил та любові,   – зазначив перед показом стрічки продюсер Дмитро Овечкін . – Для мене дуже важливо, щоб мої земляки черкащани побачили ту глибину, ті смисли, ті сенси, які ми вкладали, розгледіли у фільмі потенціал. Не все є таким, як здається: біле не завжди біле, а чорне не завжди чорне. У житті є багато напівтонів та чимало прихованих сенсів. У цьому фільмі на прикладі

Черкаський Театр Шевченка продовжує традицію вшанування пам’яті відомих талановитих земляків.

Декорації   та костюми у сірій невиразній кольоровій гамі, крах бізнесу головного героя, розгубленість, депресія   та повернення в думках до часів, коли все було інакшим… Знайома картинка?

     Прем’єра фільму «Черкаси. Останній корабель у Криму» , натхненної реальними подіями мужньої оборони однойменного тральщика, зібрала аншлаг в черкаському кінотеатрі «Україна» 27 лютого .

Лежать на полиці дві книжки:   м аленька тоненька і велика товста.   На першій напис: « Логіка »,   а на іншій – «Жіноча л огіка » , том 4, частина 3 . Народний анекдот Про жіночу логіку складено безліч жартів та витрачено чимало зусиль у прагненні її осягнути. Саме незбагненному феномену жіночої логіки і присвячена чергова прем’єра Черкаського Театру Шевченка від режисерки Людмили Колосович , відомої місцевому глядачу завдяки комедії «Обережно – жінки!» .

       Вже третя прем’єра Черкаського Театру Шевченка від початку року зібрала шанувальників Мельпомени на перегляд чергового першопрочитання п’єси, цього разу сучасної драматургині з Херсону Наталії Блок «Прибулець» . Зовсім свіжа п’єса, яка у жовтні минулого року увійшла до списку фіналістів  IX драматургічного освітнього фестивалю «Тиждень актуальної п’єси» , надихнула режисера Олеся Павлютіна на негайне сценічне втілення. 

          У перший день весни Черкаський Театр Шевченка підготував шанувальникам Мельпомени прем’єру вистави «Олена не прийшла додому» , яка покликана розбурхати почуття після зимової сплячки, широко розплющити очі на навколишній світ та відкрити серце назустріч любові.

            10 лютого , як і годиться здоровому немовляті, через 9 місяців, у Черкаському Театрі Шевченка світ побачила довгоочікувана казка-мюзикл режисера Олеся Павлютіна «Королева загублених ґудзиків» за твором сучасної української письменниці Лани Ра .

Близько місяця тому у місті з’явилися театральні афіші прем'єри     французької комедії «Обережно – жінки!». Уважно вивчивши інформацію на афіші, ознайомившись з іменами творців вистави та не помітивши жодних вікових обмежень, Ви, певно, радісно подумаєте: «Нарешті можна влаштувати справжній родинний театральний вечір з мамою, татом, дітьми, кумами, їхніми дітьми, тещею, тестем (хто там у вас ще є)»...

Черкаський Театр Шевченка, попри останні витівки зими, вирішив нагадати світу, що весна – це пора, коли гормони нестримно вирують, а люди, підвладні первісним   інстинктам, прагнуть   кохання. Відтак, минулої неділі, 4 березня , театральну спільноту міста феєрично збадьорила   чергова прем'єра з інтригуючою назвою «Тестостерон, або Гормон кохання».    Заслужений діяч мистецтв, режисер Тернопільсько го обласно го драматично го театр у ім ені Тараса Шевченка   В'ячеслав  Жила поставив у Черкасах відверту комедію за мотивами п'єси польського драматурга Ан д жея Сар а м о нов и ча в перекладі відомого українського письменника Олександра Ірванця, як а навряд чи когось залишить байдужим. Наприкінці минулого року прем'єра «Гормон кохання, або Тестостерон» в Тернопільському театрі викликала шквал емоцій та обговорень, неоднозначних коментарів та відгуків, але від першого показу популярність постановки набирає обертів та продовжує збирати аншлаги. – Цей