У вирі мистецьких подій

              На відкриту зустріч запросив журналістів директор-художній керівник Черкаського театру Шевченка Петро Ластівка, аби розповісти черкаській спільноті, чим сьогодні дихає обласний храм Мельпомени, які перепони мужньо долає та як планує розвиватися найближчим часом.    Вже другий місяць колектив Черкаського театру Шевченка гостинно вітає глядачів у стінах свого рідного оновленого  приміщення. За цей час шанувальники мали змогу відчути смак концертних («Україна-Європа» та «Зоре моя вечірняя»), комедійних («За двома зайцями», « Жіноча логіка », « Обережно – жінки », « Тестостерон, або гормон кохання »), драматичних («Украдене щастя»), трагедійних («Сад Гетсиманський»), оперних («Наталка Полтавка») та дитячих постановок і монодрами «Анна Київська – Королева Франції».     Три прем’єрні покази драми « Украдене щастя»  за твором Івана Франка у сучасній постановці головного режисера театру Станіслава Садаклієва  зібрали аншлаги. На черзі вихід прем’єри «Сто тисяч»   Петра Ластівки  

    Сьогодні чи не в кожному українському театрі чільне місце в репертуарі посідає «Украдене щастя», просякнуте драматизмом особистих історій героїв, глибиною характерів та самобутньою красою мови.  Віднині своє «Украдене щастя» за творами Івана Франка в оригінальній постановці головного режисера Станіслава Садаклієва , сповненій креативних режисерських та сценографічних рішень, оселилося в Черкаському театрі Шевченка.     За свідченнями Вікіпедії , в основу драматичного твору «Украдене щастя» Іван Франко поклав народну «Пісню про шандаря», один із варіантів якої записала приятелька Франка Михайлина Рошкевич 1878 року від селянки Явдохи Чигур у селі Лолині Долинського повіту. Після нескінченних цензурних удосконалень 15 листопада 1893 року постановку п'єси Франка на сцені театру товариства «Руська бесіда» здійснив Кость Підвисоцький, який і виконав роль Миколи Задорожного. Анну тоді грала Антоніна Осиповичева, а Михайла Гурмана — Степан Янович (батько Леся Курбаса). До кінця  1893

        Ярослав Мудрий, Анна Київська, Тарас Шевченко, Семен Гулак-Артемовський, Тодось Осьмачка, Василь Симоненко.... 24 березня 2021 року скарбничка видатних українських постатей, державотворців, втілених у Черкаському Театрі Шевченка, збагатилася Лесею Українкою. До 150-ї річниці від дня народження української поетки, письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки, відчайдушної патріотки режисер Павло Гончаров здійснив свою давню мрію – поставив виставу-притчу «ЛесЯ Українка» на сцені академічного театру.     У мить, коли гасне світло і залу огортає темрява, у яскравому промені з’являється Леся Українка, поволі крокуючи залою і ведучи   інтимний діалог чи то з власним сумлінням, чи з внутрішніми демонами, чи зі своїм чоловічим «Я», чи, може, з Господом Богом. Мимоволі глядачі стають свідками оголення душі Лариси Косач-Квітки, душі жінки, яка втомилася від одвічної боротьби, жінки, яка прагне любові, жінки, яка готова до сповіді... Ця сакральна розмова стає порталом

      Чуттєвий, інтимний, літературно-поетичний вечір до 150-го дня народження Лариси Косач-Квітки, відомої світу на ймення Леся Українка, влаштував Черкаський Театр Шевченка в атмосферному залі Данила Нарбута Черкаського Художнього музею.    Актори театру: Олена Ластівка, Тетяна Крижанівська, Тетяна Гребень, Анастасія Бринько, Катерина Олейнікова, Микола Зайнчківський та Павло Гончаров разом із глядачами крок за кроком проходили Лесиними життєвими і творчими стежками - від народження до останнього подиху.      Магічним мереживом у біографічні полотна Лесі актори майстерно вплітали візерунки її творчості, поетичні присвяти рідним - « Надія » , втраченим ілюзіям - « До мого фортепіано » , коханим - « Не жаль мені »  та « Я не кохаю тебе » , стосункам музи та поета - « Музині химери », жіночій долі - « Жіночий портрет » ...      Максим Славінський ,   Н естор Гамбарашвілі , Климент Квітк а , Сергій Мержинський.... Ці чоловіки посідали особливе місце у житті Лесі Українки, запалюючи в ї

Черкаський Театр Шевченка продовжує традицію вшанування пам’яті відомих талановитих земляків.

Декорації   та костюми у сірій невиразній кольоровій гамі, крах бізнесу головного героя, розгубленість, депресія   та повернення в думках до часів, коли все було інакшим… Знайома картинка?

         «Контрабас розбушувався» таку назву має п’єса, яка нещодавно вийшла з-під пера сучасного українського письменника, драматурга і сценариста, майстра гумористичного жанру Олександра Володарського.

Лежать на полиці дві книжки:   м аленька тоненька і велика товста.   На першій напис: « Логіка »,   а на іншій – «Жіноча л огіка » , том 4, частина 3 . Народний анекдот Про жіночу логіку складено безліч жартів та витрачено чимало зусиль у прагненні її осягнути. Саме незбагненному феномену жіночої логіки і присвячена чергова прем’єра Черкаського Театру Шевченка від режисерки Людмили Колосович , відомої місцевому глядачу завдяки комедії «Обережно – жінки!» .

       Вже третя прем’єра Черкаського Театру Шевченка від початку року зібрала шанувальників Мельпомени на перегляд чергового першопрочитання п’єси, цього разу сучасної драматургині з Херсону Наталії Блок «Прибулець» . Зовсім свіжа п’єса, яка у жовтні минулого року увійшла до списку фіналістів  IX драматургічного освітнього фестивалю «Тиждень актуальної п’єси» , надихнула режисера Олеся Павлютіна на негайне сценічне втілення. 

          У перший день весни Черкаський Театр Шевченка підготував шанувальникам Мельпомени прем’єру вистави «Олена не прийшла додому» , яка покликана розбурхати почуття після зимової сплячки, широко розплющити очі на навколишній світ та відкрити серце назустріч любові.

            10 лютого , як і годиться здоровому немовляті, через 9 місяців, у Черкаському Театрі Шевченка світ побачила довгоочікувана казка-мюзикл режисера Олеся Павлютіна «Королева загублених ґудзиків» за твором сучасної української письменниці Лани Ра .

Черкаський Театр Шевченка, попри останні витівки зими, вирішив нагадати світу, що весна – це пора, коли гормони нестримно вирують, а люди, підвладні первісним   інстинктам, прагнуть   кохання. Відтак, минулої неділі, 4 березня , театральну спільноту міста феєрично збадьорила   чергова прем'єра з інтригуючою назвою «Тестостерон, або Гормон кохання».    Заслужений діяч мистецтв, режисер Тернопільсько го обласно го драматично го театр у ім ені Тараса Шевченка   В'ячеслав  Жила поставив у Черкасах відверту комедію за мотивами п'єси польського драматурга Ан д жея Сар а м о нов и ча в перекладі відомого українського письменника Олександра Ірванця, як а навряд чи когось залишить байдужим. Наприкінці минулого року прем'єра «Гормон кохання, або Тестостерон» в Тернопільському театрі викликала шквал емоцій та обговорень, неоднозначних коментарів та відгуків, але від першого показу популярність постановки набирає обертів та продовжує збирати аншлаги. – Цей